Виходячи з цього, на вступних іспитах до вищих навчальних закладів оцінюванню підлягають такі вміння:

- встановлювати зв’язок між явищами навколишнього світу на основі знання законів фізики та фундаментальних фізичних експериментів;

– застосовувати основні закони, правила, поняття та принципи, що вивчаються в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи;

- вивчати загальні риси і суттєві відмінності змісту фізичних явищ та процесів, межі застосування фізичних законів;

- використовувати теоретичні знання для розв’язування задач різного типу (якісних, розрахункових, графічних, експериментальних, комбінованих тощо);

- складати план практичних дій щодо виконання експерименту, користуватися вимірювальними приладами, обладнанням, обробляти результати дослідження, робити висновки щодо отриманих результатів;

- пояснювати принцип дії простих пристроїв, механізмів і вимірювальних приладів з фізичної точки зору;

- аналізувати графіки залежностей між фізичними величинами, робити висновки;

- правильно визначати та використовувати одиниці фізичних величин.

1. Механіка

1.1. Основи кінетики

Механічний рух. Система відліку. Відносність руху. Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях і переміщення. Швидкість. Додавання швидкостей.

Нерівномірний рух. Середня і миттєва швидкість. Рівномірний і рівноприскорений рухи. Прискорення. Графіки залежності кінематичних величин від часу при рівномірному і рівноприскореному рухах.

Рівномірний рух по колу. Період і частота. Лінійна і кутова швидкості. Доцентрове прискорення.

1.2. Основи динаміки

Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея.

Взаємодія тіл. Маса. Сила. Додавання сил. Другий закон Ньютона. Третій закон Ньютона.

Гравітаційні сили. Закон всесвітнього тяжіння. Сила тяжіння. Рух тіла під дією сили тяжіння.

Вага тіла. Невагомість. Рух штучних супутників.
Перша космічна швидкість.

Сила пружності. Закон Гука.

Сила тертя. Коефіцієнт тертя.

Момент сили. Умови рівноваги тіла. Види рівноваги.

1.3. Закони збереження в механіці

Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Реактивний рух.

Механічна робота. Кінетична та потенціальна енергія. Закон збереження енергії в механічних процесах. Потужність. Коефіцієнт корисної дії. Прості механізми.

1.4. Елементи механіки рідин та газів

Тиск. Закон Паскаля для рідин та газів. Атмосферний тиск. Тиск нерухомої рідини на дно і стінки посудини. Архімедова сила. Умови плавання тіл.

2. Молекулярна фізика і термодинаміка

2.1. Основи молекулярно-кінетичної теорії

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування. Маса і розмір молекул. Стала Авогадро. Середня квадратична швидкість теплового руху молекул. Дослід Штерна.

Ідеальний газ. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу. Температура та її вимірювання. Шкала абсолютних температур.

Рівняння стану ідеального газу. Ізопроцеси в газах.

2.2. Основи термодинаміки

Тепловий рух. Внутрішня енергія та способи її зміни. Кількість теплоти. Питома теплоємність речовини. Робота в термодинаміці. Закон збереження енергії в теплових процесах (перший закон термодинаміки). Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів. Адіабатний процес.

Необоротність теплових процесів. Принцип дії теплових двигунів. Коефіцієнт корисної дії теплового двигуна і його максимальне значення.

2.3. Властивості газів, рідин і твердих тіл

Пароутворення (випаровування та кипіння). Конденсація. Питома теплота пароутворення. Насичена і ненасичена пара, їхні властивості. Відносна вологість повітря та її вимірювання.

Плавлення і тверднення тіл. Питома теплота плавлення. Теплота згоряння палива. Рівняння теплового балансу для найпростіших теплових процесів.

Поверхневий натяг рідин. Сила поверхневого натягу. Змочування. Капілярні явища.

Кристалічні та аморфні тіла. Механічні властивості твердих тіл. Види деформацій. Модуль Юнга.

3. Електродинаміка

3.1. Основи електростатики

Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона. Електричне поле. Напруженість електричного поля. Принцип суперпозиції полів.

Провідники та діелектрики в електростатичному полі. Діелектрична проникність речовин.

Робота електричного поля при переміщенні заряду. Потенціал і різниця потенціалів. Напруга. Зв’язок між напругою і напруженістю однорідного електричного поля. Електроємність. Конденсатори.

Електроємність плоского конденсатора. З’єднання конденсаторів.

Енергія електричного поля.

3.2. Закони постійного струму

Електричний струм. Умови існування електричного струму. Сила струму. Закон Ома для ділянки кола. Опір провідників. Послідовне та паралельне з’єднання провідників. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму. Закон Джоуля-Ленца.

3.3. Електричний струм у різних середовищах

Електричний струм в металах. Електронна провідність металів. Залежність опору металів від температури. Надпровідність.

Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів. Закони електролізу. Застосування електролізу.

Електричний струм у газах. Несамостійний і самостійний розряди. Поняття про плазму.

Електричний струм у вакуумі. Термоелектронна емісія. Діод. Електронно-променева трубка.

Електричний струм у напівпровідниках. Власна та домішкова електропровідність напівпровідників. Залежність опору напівпровідників від температури. Електронно-дірковий перехід. Напівпровідниковий діод. Транзистор.

3.4. Магнітне поле, електромагнітна індукція

Взаємодія струмів. Магнітне поле. Магнітна індукція. Закон Ампера. Сила Лоренца.

Магнітні властивості речовин. Магнітна проникність. Феромагнетики.

Магнітний потік. Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца. Явище самоіндукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля.

4. Коливання і хвилі. Оптика

4.1. Механічні коливання і хвилі

Коливальний рух. Вільні механічні коливання. Гармонічні коливання. Зміщення, амплітуда, період, частота і фаза гармонічних коливань. Коливання вантажу на пружині. Математичний маятник, період коливань математичного маятника. Перетворення енергії при гармонічних коливаннях. Вимушені механічні коливання. Явище резонансу.

Поширення коливань у пружних середовищах. Поперечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі. Зв’язок між довжиною хвилі, швидкістю її поширення та періодом (частотою).

Звукові хвилі. Швидкість звуку. Гучність звуку та висота тону. Інфра- та ультразвуки.

4.2. Електромагнітні коливання і хвилі

Вільні електромагнітні коливання в коливальному контурі. Перетвореня енергії в коливальному контурі. Власна частота і період електромагнітних коливань.

Вимушені електричні коливання. Змінний електричний струм. Генератор змінного струму. Електричний резонанс.

Трансформатор. Передача електроенергії на великі відстані.

Електромагнітне поле. Електромагнітні хвилі та швидкість їх поширення. Шкала електромагнітних хвиль. Властивості електромагнітного випромінювання різних діапазонів.

4.3. Оптика

Прямолінійність поширення світла в однорідному середовищі. Швидкість світла та її вимірювання.

Закони відбивання світла. Побудова зображень, які дає плоске дзеркало.

Закони заломлення світла. Абсолютний і відносний показники заломлення. Повне відбивання.

Лінза. Оптична сила лінзи. Формула тонкої лінзи. Побудова зображень, які дає тонка лінза.

Інтерференція світла та її практичне застосування.

Дифракція світла. Дифракційні ґратки та їх використання для визначення довжини світлової хвилі.

Дисперсія світла. Неперервний і лінійчастий спектри. Спектральний аналіз.

Поляризація світла.

5. Квантова фізика. Елементи теорії відносності

5.1. Елементи теорії відносності

Принципи (постулати) теорії відносності Ейнштейна. Релятивістський закон додавання швидкостей. Зв’язок між масою та енергією.

5.2. Світлові кванти

Гіпотеза Планка. Стала Планка. Кванти світла (фотони). Фотоефект та його закони. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту. Застосування фотоефекту в техніці. Тиск світла. Дослід Лебедєва.

5.3. Атом та атомне ядро

Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора. Випромінювання та поглинання світла атомом. Утворення лінійчастого спектра. Лазер.

Склад ядра атома. Ізотопи. Енергія зв’язку атомних ядер. Ядерні реакції. Поділ ядер урану. Ядерний реактор. Термоядерна реакція.

Радіоактивність. Альфа-, бета-, гамма-випромінювання. Методи реєстрації іонізуючого випромінювання.

Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян.
Дати:
IV – середина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України;
V – VII ст. – Велике розселення слов’ян.
Поняття та терміни:
«історичні джерела», «археологічна культура», «палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «ремесло», «осілий спосіб життя», «кочовий спосіб життя», «колонізація».

Виникнення та розквіт Київської Русі
Розселення східнослов’янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.
Дати:
882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом;
988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
1019 – 1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві;
1097 р. – Любецький з’їзд князів.
Персоналії:
Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.
Поняття та терміни:
«племінний союз», «князь», «бояри», «верства», «язичництво», «християнство».

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
Роздробленість Київської Русі. Боротьба за київський стіл. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Розподіл і збереження Галицько-Волинської держави нащадками Данила Романовича.
Дати:
1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;
1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
1238 – 1264 рр. – правління Данила Романовича; 1240 р. – захоплення Києва монголами.
Персоналії:
Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.
Поняття та терміни:
«роздробленість», «федеративна монархія».

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ -ХІV ст.
Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності.
Дати:
1037 рр. – спорудження Софійського собору;
1056 – 1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;
1113 р. – укладення першої редакції «Повісті минулих літ»;
1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім».
Персоналії:
літописець Нестор, іконописець Алімпій.
Поняття та терміни:
«вотчинне землеволодіння», «ікони», «билини», «літопис», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра».

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)
Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація князем Вітовтом самостійності удільних українських князівств. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом Ольгердовичем. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Туреччини. Виникнення українського козацтва. Включення Закарпаття до складу Угорщини, Буковини до складу Молдавського князівства. Московсько-литовські війни. Розвиток культури та освіти.
Дати:
1385 р. – укладення Кревської унії;
1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;
1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.
Персоналії:
Свидригайло Ольгердович, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.
Поняття та терміни:
«шляхта», «пани», «панщина», «магдебурзьке право», «магістрат», «цехи», «дума».

Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Зміни у соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорозької Січі. Повстання 90-х років ХУІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Братський рух. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури й освіти.
Дати:
1556 – 1561 р. – Створення Пересопницького Євангелія;
1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі;
1569 р. – Люблінський сейм (Люблінська унія). Утворення Речі Посполитої;
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.
Персоналії:
Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.
Поняття та терміни:
«українська шляхта», «українське козацтво», «реєстрове козацтво», «Запорозька Січ», «козацька старшина», «козацькі клейноди», «греко-католицька церква».

Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.
Дати:
1621 р. – Хотинська війна;
1625 – козацько-польський збройний конфлікт; 1630- козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила)
1637 – 1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;
1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегіуму.
Персоналії:
Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Йов Борецький.
Поняття та терміни:
«покозачення».

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б.Хмельницького.
Дати:
1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
1652 р. – Батозька битва;
1654 р. – укладення українсько-російського договору.
Персоналії:
Б. Хмельницький, І. Богун.
Поняття та терміни:
«Національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина».

Українські землі в 60 – 80-ті рр. XVII ст.
Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.
Дати:
1659 р. – Конотопська битва;
1667 р. – Андрусівський договір;
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;
1686 р. – «Вічний мир».
Персоналії:
І. Виговський, П. Тетеря, П. Дорошенко, І. Брюховецький, І. Сірко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Самойлович.
Поняття та терміни:
«Руїна».

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.
Гетьманування І. Мазепи. Національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи. Гетьманування І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р. Розвиток культури та освіти.
Дати:
1708 – 1709 рр. – національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи;
1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика.
Персоналії:
І.Мазепа, І.Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол, П.Орлик, Ф.Прокопович, С.Величко, С.Палій.
Поняття та терміни:
«Конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко», «козацькі літописи».

Українські землі в другій половині XVIII ст.
Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів. Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освіти.
Дати:
1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі;
1783 р. – царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
Персоналії:
К. Розумовський, П. Калнишевський, Г. Сковорода, М. Березовський, І. Григорович-Барський, А. Ведель, Д. Бортнянський.
Поняття та терміни:
«автономія», «Нова (Підпільненська) Січ», «Задунайська Січ», «Коліївщина», «паланка», «зимівник».

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Включення українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Повстання під проводом У. Кармалюка.
Дати:
1798 р. – вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського;
грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;
1846 -1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
Персоналії:
І. Котляревський, М. Костомаров, П. Куліш, М.Гулак, Т. Шевченко.
Поняття та терміни:
«промисловий переворот», «ринкові відносини», «нація», «національне відродження», «національна ідея», «декабристи», «масонство».

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі, діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).
Дати:
1833 – 1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
1848 р. – скасування панщини в Галичині.
Персоналії:
М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця.

Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
Національне відродження. Відкриття університетів. Культурно-освітній рух. Поява «Історії русів». Розвиток літератури, мистецтва.
Дати:
1805 р. – відкриття університету у Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві.
Персоналії:
І. Котляревський, Т. Шевченко, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.
Реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Заснування та діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства». Вплив російського громадсько-політичного руху на Україну.
Дати:
1853 – 1856 рр. – Кримська війна;
1863 рр. – Валуєвський циркуляр;
1876 р. – Емський указ.
Персоналії:
В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, Б. Грінченко.
Поняття та терміни:
«земства», «громадівство», «Братство тарасівців», «Чигиринська змова», «хлопомани».

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.
Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».
Дати:
1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;
1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка);
1890 р. – створення Русько-української радикальної партії.
1899 – створення УНДП.
Персоналії:
Є. Левицький, І. Франко, М. Павлик, Ю. Бачинський, М. Грушевський.
Поняття та терміни:
«трудова міграція», «українофіли», «москвофіли», «народовці», «партія», «нова ера».

Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.
Становлення і консолідація української нації. Піднесення української культури. Освіта. Недільні школи на Наддніпрянській Україні. Розвиток науки. Розвиток нових напрямів культури. Відкриття театрів, музеїв, архівів. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.
Дати:
1865 р. – відкриття Новоросійського університету.
Персоналії:
І. Мечников, Д. Яворницький, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Л. Українка, І. Франко, М. Старицький, М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, М. Лисенко, С. Гулак-Артемовський, М. Пимоненко, А. Кримський, Д. Заболотний, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Леонтович, С. Крушельницька.
Поняття:
«меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм».

Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.
Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Економічна криза 1900 – 1903 рр. та передвоєнне економічне піднесення. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі. Події революції 1905 – 1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907 – 1914 рр. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.
Дати:
1900 р. – утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.
Персоналії:
Є.Чикаленко, С.Єфремов, С.Петлюра, М.Міхновський.
Поняття та терміни:
«монополія».

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.
Становище промисловості та сільського господарства. Розвиток кооперативного руху. Радикалізація українського політичного руху. Вплив Української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.
Персоналії:
А. Шептицький, К. Трильовський, І. Боберський, А. Волошин.

Україна в Першій світовій війні
Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України в 1914 р. Початок російської адміністрації в Галичині. Перебіг воєнних дій на території України в 1915 – 1917 рр. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
Дати:
Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України.
Персоналії:
К. Левицький, О. Бобринський.
Поняття та терміни:
«Світова війна», «Союз визволення України», «Головна українська рада».

Українська революція
Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради, погляди самостійників). Вплив корніловського заколоту на події в Україні. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.
Дати:
Березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;
Квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;
Червень 1917 р. – Перший Універсал Центральної Ради;
Липень 1917 р. – Другий Універсал Центральної Ради, збройний виступ самостійників;
Листопад 1917 р. – Третій Універсал Центральної Ради, проголошення УНР;
Січень 1918 р. – Четвертий Універсал Центральної Ради.
Персоналії:
М. Грушевський, С. Єфремов, В. Антонов-Овсієнко, Ю. Коцюбинський.
Поняття та терміни:
«автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР», «Генеральний секретаріат», «Народний секретаріат», «українізація армії», «регіональні республіки».

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.)
Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Прийняття Конституції УНР. Державний переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами Антанти півдня України. Денікінський режим в Україні. «Київська катастрофа». Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Прийняття Конституції УСРР 1919 р. «Чортківська офензива». Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Утворення Галицької СРР. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.
Дати:
січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;
березень 1918 р. – відновлення влади УЦР в умовах окупації;
29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;
14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;
листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;
22 січня 1919 р. – Акт злуки.
Персоналії:
П. Скоропадський, К. Левицький, Д. Вітовський, Є. Петрушевич, С. Петлюра, В. Винниченко, В. Боженко, Н. Махно, Ю. Тютюнник.
Поняття та терміни:
«гетьманат», «Директорія», «Українська Галицька армія».

Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
Процес входження УСРР до складу СРСР. Голод у південних губерніях УСРР. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Початок курсу на індустріалізацію. Політика «коренізації» УСРР. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження в літературі та театрі. Утворення ВУАН. Боротьба з націонал-комунізмом.
Дати:
1921 – 1923 рр. – голод в Україні;
1923-1933 рр. – політика «українізації»;
1925 р. – завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію;
1927 р. – завершення відбудови сільського господарства, курс на колективізацію;
1928 р. – «Шахтинська справа»;
1929 р. – «Спілка визволення України»;
1930 р. – процес над «Спілкою визволення України».
Персоналії:
Х. Раковський, Л. Каганович, О. Шумський, М. Скрипник, М.Волобуєв, М. Хвильовий (Фітільов), Г.Юра, Л.Курбас, М.Бойчук, О.Довженко.
Поняття та терміни:
«індустріалізація», «державний переворот», «громадянська війна», «політичні процеси», «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «українізація», «автокефальна церква».

Радянська модернізація України (1929 -1938 рр.)
Прояви процесу модернізації в радянській Україні. Зміна соціальної структури суспільства в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Монополізація духовного життя. Згортання українізації.
Дати:
1929 – 1938 рр. – період радянської модернізації в Україні;
1932 – 1933 рр. – Голодомор в Україні;
1934 р. – перенесення столиці України з Харкова до Києва;
1937 р. – завершення колективізації в Україні.
Персоналії:
О.Стаханов, П.Постишев, С.Косіор, М.Скрипник, Й.Сталін.
Поняття та терміни:
«форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п’ять колосків», «голодомор», «геноцид», «репресії», «розстріляне відродження».

Західноукраїнські землі (1921 – 1938 рр.)
Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Економіка українських земель. Українські суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя в 1930-х роках.
Дати:
1929 р. – утворення ОУН;
1930 р. – польська «пацифікація» у Східній Галичині;
15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.
Персоналії:
Є. Коновалець, Д. Донцов, С. Бандера, А. Мельник, В. Липинський, А. Шептицький, А. Волошин.
Поняття та терміни:
«осадництво», «пацифікація», «русофільство», «русинство», «українофільство»

Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни, окупація України. Встановлення окупаційного нацистського режиму. Розгортання діяльності радянських партизан та українського визвольного руху. Створення УПА. Визволення України. Перемога у Великій Вітчизняній війні.
Дати:
17 вересня 1939 р. – Червона армія перейшла польський кордон;
15 листопада 1939 р. – Західну Україну включено до складу УРСР;
2 серпня 1940 р. – Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР;
30 червня 1941 р. – проголошення Акта про відновлення Української Держави;
1943-1944 рр. – основні військові операції на території України (Корсунь-Шевченківська, Львівсько-Сандимирська);
6 листопада 1943 р. – визволення Києва;
9 травня 1945 р. – День Перемоги, завершення Великої Вітчизняної війни.
Персоналії:
С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич, О. Довженко, О. Теліга.
Поняття та терміни:
«депортація», «план «Ост», «новий порядок», «рух Опору»

Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.
Україна – суб’єкт міжнародних відносин. Відбудова великих індустріальних об’єктів (Азовсталь, Дніпрогес, Запоріжсталь, шахти Донбасу тощо). Розгортання ідеологічних кампаній. Голод в Україні 1946 – 1947 рр.
Дати:
квітень 1945 р. – Україна стає співзасновницею ООН;
1946 – 1947 рр. – голод в Україні;
квітень – липень 1947 р. – операція «Вісла».
Персоналії:
Д. Мануїльський, Р. Шухевич, Я. Галан, О. Гончар, Й. Сліпий.
Поняття та терміни:
«операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина»

Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)
Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Будівництво потужних індустріальних об’єктів. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950 – 1960-х рр.: припинення масових репресій, політична реабілітація безвинно засуджених. Реформа управління економікою. Виникнення руху «шістдесятників», першої хвилі дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.
Дати:
лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР;
1956 р. – ХХ з’їзд КПРС.
Персоналії:
A. Горська, І. Драч, І. Дзюба, О. Кириченко, Л. Костенко, Л. Лук’яненко, М. Підгорний, Є. Сверстюк, І. Світличний, B. Симоненко, В. Чорновіл.
Поняття та терміни:
«лібералізація», «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники», «дисидентство»

Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 – початок 1980-х рр.)
Здійснення економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Друга хвиля дисидентського руху. Політико-ідеологічне становище радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р.
Дати:
1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.
Персоналії:
О. Бердник, П. Григоренко, Б. Горинь, М. Горинь, М. Литвин, В. Марченко, С. Параджанов, В. Романюк, М. Руденко, В. Стус, О. Тихий. С. Хмара, П. Шелест, В. Щербицький.
Поняття та терміни:
«розвинутий соціалізм», «застій», «номенклатура», «дефіцит», «урбанізація», «самвидав», «правозахисник».

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України
Антиалкогольна кампанія, Чорнобильська катастрофа. Загострення соціально-економічної кризи: продаж товарів за картками споживача з купонами, зростання цін. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр.: загальноукраїнський страйк шахтарів, виникнення Народного руху України (Народний рух України за перебудову), перші альтеративні вибори до Верховної Ради. Здобуття Україною незалежності: прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет, Акт проголошення незалежності України, проведення референдуму та виборів Президента України.
Дати:
квітень 1985 р. – початок «перебудови»;
26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильської АЕС;
вересень 1989 р. – виникнення Народного Руху України (Народний рух України за перебудову);
16 липня 1990 р. – прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України;
24 серпня 1991 р. – прийняття Верховною Радою Акта проголошення незалежності України;
1 грудня 1991 р. – всеукраїнський референдум і вибори Президента України.
Персоналії:
Л. Кравчук, В.Чорновіл.
Поняття та терміни:
«інфляція», «гласність», «плюралізм».

Україна в умовах незалежності
Заснування Збройних Сил України. Прийняття Конституції України. Прийнятя державної символіки. Формування інституту громадянства та соціально-економічні реформи наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.: приватизація засобів виробництва, лібералізація цін, грошова реформа, диференціація суспільства. Інтегрування України у світове співтовариство.
Дати:
6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України;
липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України;
1995 р. – Україна стає членом Ради Європи;
28 червня 1996 р. – прийняття Конституції України;
грудень 2004 р. – обрання Президентом України В.Ющенка;
2006 р. – прийняття Верховної Радою України Закону «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні».
Персоналії:
Л. Кучма, В. Ющенко.
Поняття та терміни:
«приватизація», «поліетнічна держава».

1. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ.
БІОЛОГІЧНО ВАЖЛИВІ РЕЧОВИНИ

Особливості хімічного складу живих організмів. Співвідношення хімічних елементів у живій та неживій природі. Властивості води та її функції в організмі. Гідрофільні та гідрофобні сполуки. Солі та інші неорганічні речовини живих істот.
Органічні сполуки клітини та їхня загальна характеристика. Поняття про мономери і біополімери. Особливості будови, властивості та функції вуглеводів. Ліпіди: структура, властивості та функції. Будова і властивості амінокислот. Поняття про пептиди, поліпептиди і білки. Рівні структурної організації білків. Властивості та функції білків в організмі. Поняття про ферменти. Особливості будови, властивості та функції нуклеїнових кислот (ДНК та різних типів РНК). АТФ, її структура та функції в організмі. Біологічно активні сполуки: вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, фітонциди тощо.

2. КЛІТИНА – СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА
ОДИНИЦЯ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ КЛІТИН
Історія вивчення клітини. Клітинна теорія та її значення для розвитку біології. Методи цитологічних досліджень.
Загальні уявлення про будову клітин прокаріотів та еукаріотів. Поняття про біологічні мембрани: їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана та її функції. Транспорт речовин через мембрани. Надмембранні комплекси. Будова та функції глікокаліксу, клітинної стінки рослин, грибів та прокаріотів. Підмембранні комплекси. Цитоскелет, його функції. Взаємозв’язок мембран в еукаріотичній клітині та їхня участь у міжклітинній взаємодії.
Цитоплазма та її компоненти. Поняття про матрикс цитоплазми, органели та клітинні включення. Рибосоми, органели руху, клітинний центр; особливості їхньої будови та функції. Ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі, особливості їхньої будови та функцій. Мітохондрії, пластиди та їхні типи; особливості їхньої будови та функції. Можливість переходу одних типів пластид в інші. Поняття про автономію мітохондрій та хлоропластів у клітині. Ядро, особливості його будови та функцій. Особливості будови та хімічного складу хромосом. Поняття про каріотип. Значення стабільності каріотипу для існування виду. Одноядерні та багатоядерні клітини. Диференціація ядер у клітині одноклітинних тварин. Провідна роль ядра у процесах спадковості.
Загальні уявлення про клітинний цикл. Інтерфаза. Мітоз та його фази. Біологічне значення мітозу. Мейоз та його фази. Біологічне значення мейозу.
Особливості організації клітин прокаріотів, спільні та відмінні риси будови клітин еукаріотів та прокаріотів.

3. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ
ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ
Загальні уявлення про обмін речовин та перетворення енергії в організмі. Поняття про асиміляцію та дисиміляцію, пластичний та енергетичний обміни. Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий), їхнє біологічне значення. Поняття про аеробне та анаеробне дихання.
Основні уявлення про пластичний обмін. Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Синтез нуклеїнових кислот, здатність молекул ДНК до самоподвоєння. Поняття про реакції матричного синтезу. Загальні уявлення про фотосинтез; основні реакції його світлової та темнової фаз. Вплив умов довкілля на інтенсивність цього процесу. Особливості фотосинтезу в еукаріотів та прокаріотів. Значення фотосинтезу для існування біосфери. Хемосинтез та його значення.
Виведення продуктів обміну речовин з організмів. Роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин. Взаємозв’язки процесів обміну речовин та перетворень енергії в організмах.

4. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ: ВІРУСИ
Історія відкриття вірусів. Місце вірусів у системі органічного світу. Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів. Механізми проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна, їхнє розмноження. Вплив вірусів на організм хазяїна. Захисні реакції організму проти вірусних інфекцій. Шляхи поширення вірусів у природі. Роль вірусів у природі та житті людини.

5. ОРГАНІЗМ ЯК ЦІЛІСНА САМОРЕГУЛЬОВАНА
БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА
Поняття про одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. Поняття про тканини та органи. Основні типи тканин вищих рослин та багатоклітинних тварин. Фізіологічні та функціональні системи органів та їхнє значення для забезпечення нормальної життєдіяльності організмів. Регуляція життєвих функцій організмів. Поняття про нервову та гуморальну регуляцію у тварин та їхній взаємозв’язок. Регуляція життєвих функцій організмів рослин. Формування імунних реакцій організмів. Можливі причини пригнічення функціонування імунної системи.

6. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ
РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ
Нестатеве розмноження та його форми в одноклітинних та багатоклітинних організмів, їхнє біологічне значення. Статеве розмноження та його форми. Кон’югація, її біологічне значення. Будова та процеси формування статевих клітин. Роздільностатеві та гермафродитні організми. Запліднення та його форми. Партеногенез як одностатеве розмноження та його біологічне значення. Явище поліембріонії та його біологічне значення.
Етапи індивідуального розвитку організмів. Особливості онтогенезу тварин. Зародковий (ембріональний) період розвитку. Дробіння та утворення бластули. Утворення гаструли. Диференціація тканин та органів під час зародкового розвитку (процеси гістогенезу та органогенезу). Явище взаємодії частин зародка, що розвивається, та його біологічне значення. Післяембріональний (постембріональний) розвиток, його типи і етапи у тварин. Особливості післяембріонального розвитку рослин. Ріст та його типи. Явище регенерації та його біологічне значення. Поняття про життєвий цикл. Прості та складні життєві цикли. Чергування різних поколінь у життєвому циклі та біологічне значення цього явища.

7. СПАДКОВІСТЬ І МІНЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ
Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів. Основні генетичні поняття: ген, алель, рецесивність, домінантність, мінливість, спадковість, геном, генотип, фенотип, гомо- та гетерозигота. Методи генетичних досліджень. Закономірності спадковості, встановлені Г.Менделем: закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування), закон розщеплення ознак, закон незалежного комбінування станів ознак. Статистичний характер законів спадковості Г.Менделя та їхні цитологічні основи. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.
Відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем, та їхні причини: проміжний характер успадкування, неповне домінування, вплив летальних алелей тощо. Явище зчепленого успадкування. Кросинговер, його причини та біологічне значення. Генетичні карти хромосом. Хромосомна теорія спадковості.
Генетика статі. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Визначення статі у різних груп організмів, його генетичні основи. Співвідношення статей у популяціях. Успадкування, зчеплене зі статтю.
Генотип як цілісна система. Молекулярна структура гена. Організація геному у різних груп організмів. Співвідношення ген – ознака. Взаємодія генів та її типи. Множинна дія генів. Цитоплазматична спадковість та її біологічне значення.
Роль взаємодії генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу. Модифікаційна (неспадкова) мінливість та її властивості. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. Спадкова мінливість та її види. Комбінативна мінливість та її джерела. Мутаційна мінливість. Типи мутацій та причини їхнього виникнення; поняття про мутагенні фактори. Спонтанні (самочинні) мутації. Загальні властивості мутацій. Біологічні антимутаційні механізми. Значення мутацій у природі та житті людини. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів.
Шкідливий вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та тютюнопаління на спадковість людини.

8. ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ
Завдання сучасної селекції. Основні методи селекції. Поняття про сорт, породу та штам. Штучний добір та його форми. Системи схрещувань організмів та їхні генетичні наслідки. Явище гетерозису, його причини та біологічне значення. Віддалена гібридизація. Подолання стерильності міжвидових гібридів.
Центри різноманітності та походження культурних рослин. Райони одомашнення тварин. Особливості селекції рослин, тварин та мікроорганізмів. Значення поліплоїдії в селекції рослин. Метод аналізу спадкових якостей плідників за характером нащадків. Біотехнологія, генетична та клітинна інженерія: основні напрямки досліджень та сучасні досягнення. Клонування організмів.

9. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ
Предмет екології та її завдання. Методи екологічних досліджень.
Принцип єдності організму та середовища існування. Екологічні фактори та їхня класифікація (абіотичні, біотичні, антропогенні). Закономірності дії екологічних факторів на організми. Основні форми біотичних взаємовідносин (конкуренція, паразитизм, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм). Поняття про обмежуючі (лімітуючі) фактори. Комплексна дія екологічних факторів на організми та їхня взаємодія.
Поняття про середовище існування. Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове. Адаптації організмів до існування у ґрунті. Організм живих істот як особливе середовище існування. Життєві форми організмів як наслідок адаптацій до певних умов довкілля.
Адаптивні біологічні ритми організмів: добові, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні. Фотоперіодизм та його біологічне значення. Поняття про біологічний годинник.
Екологічна характеристика та популяційна структура виду. Поняття про екологічну нішу. Особливості структури популяцій (вікова, просторова, статева тощо). Популяційні хвилі та механізми регуляції щільності популяцій. Поняття про генофонд популяції
Біоценоз, біогеоценоз та екосистема, їхня структура та характеристики. Властивості біогеоценозів. Взаємозв’язки між популяціями у біогеоценозах. Перетворення енергії у біогеоценозах та їхній енергетичний баланс. Ланцюги живлення та їхні типи. Поняття про харчову (трофічну) сітку. Правило екологічної піраміди. Види екологічних пірамід. Вплив екологічних факторів на зміни у біогеоценозах. Поняття про сукцесії. Зміни біогеоценозів з часом, причини цих процесів. Саморегуляція біогеоценозів. Агроценози та особливості їхнього функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.

10. ЛЮДИНА І БІОСФЕРА
Основи вчення В.І.Вернадського про біосферу. Біосфера та її межі. Жива речовина біосфери, її властивості та функції. Колообіг речовин та потоки енергії у біосфері як необхідні умови її існування. Саморегуляція біосфери, як єдиної глобальної екосистеми. Роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі (створенні осадових порід, ґрунтоутворенні, підтриманні сталості газового складу атмосфери тощо).
Вчення В.І.Вернадського про ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи. Діяльність людини та стан біосфери. Сучасні екологічні проблеми, що постають перед людиною: ріст населення планети, ерозія та забруднення ґрунтів, ріст великих міст, знищення лісів, нераціональне використання водних та енергетичних ресурсів, можливі зміни клімату, негативний вплив на біологічне різноманіття тощо. Застосування екологічних знань у практичній діяльності людини. Поняття про екологічне мислення.
Природні ресурси України та їхня охорона. Сучасна екологічна та демографічна ситуації в Україні. Охорона і відтворення біологічного різноманіття організмів як необхідна умова підтримання стабільності біосфери. Національна система збереження біологічного різноманіття в Україні. Поняття про Червону та Зелену книги. Природоохоронні території та їхні типи. Роль природоохоронних територій у збереженні та відтворенні біологічного різноманіття України. Природоохоронне законодавство України. Значення міжнародного співробітництва для збереження та поліпшення стану довкілля.

11. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ
Поняття про еволюцію. Еволюційна гіпотеза Ж.-Б.Ламарка. Ч.Дарвін та основні положення його еволюційної гіпотези. Розвиток дарвінізму в кінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя. Адаптації організмів до середовища існування. Мімікрія та її види.
Порівняльно-анатомічні, палеонтологічні та ембріологічні дослідження історичного розвитку організмів. Біогенетичний закон та сучасні уявлення про нього. Поняття про дивергенцію та конвергенцію, аналогічні та гомологічні органи, рудименти та атавізми.
Створення синтетичної теорії еволюції та її основні положення. Популяція як одиниця еволюції. Елементарні фактори еволюції: хвилі життя (популяційні хвилі), дрейф генів, ізоляція. Види природного добору та його творча роль. Поняття про мікроеволюцію, видоутворення та макроеволюцію. Вид і його критерії. Способи видоутворення. Поняття про біологічний прогрес та регрес. Шляхи досягнення біологічного прогресу: ароморфоз, ідіоадаптація та загальна дегенерація. Співвідношення між основними шляхами еволюції.

12. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Різноманітність органічного світу. Принципи класифікації організмів. Поняття про штучні та природні (філогенетичні) системи організмів.
Виникнення життя на Землі та пізнання його суті. Огляд основних гіпотез виникнення життя на Землі. Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи. Розвиток життя в архейську еру. Первинні прокаріотні екосистеми та особливості їхнього функціонування. Розвиток життя в протерозойську еру. Гіпотези походження еукаріотів та багатоклітинних організмів. Формування водних екосистем з високою видовою різноманітністю. Життя наприкінці протерозойської ери. Розвиток життя в палеозойську еру. Становлення сучасних меж біосфери у другій половині палеозойської ери. Основні еволюційні події мезозойської ери. Розвиток життя у тріасовому, юрському та крейдяному періодах. Розвиток життя в кайнозойську еру. Основні еволюційні події палеогенового, неогенового та антропогенового періодів. Формування сучасного рослинного та тваринного світу Землі.

13. РОСЛИНИ
Ботаніка – наука про рослини. Загальна характеристика царства Рослини. Принципи класифікації рослин. Поняття про наукові назви рослин. Різноманітність рослинного світу та особливості його поширення по Земній кулі. Поняття про флору та рослинність. Поняття про життєві форми рослин. Вегетативні та генеративні органи квіткових рослин.
Корінь, особливості його будови та функцій. Види коренів. Типи кореневих систем. Характеристика зон кореня: особливості їхньої будови та функцій. Особливості внутрішньої будови кореня. Ріст кореня та фактори, що впливають на цей процес. Дихання коренів. Основні видозміни кореня. Ґрунт та його значення у житті рослин. Необхідність охорони ґрунтів. Мінеральне живлення рослин: поглинання води та мінеральних речовин з ґрунту. Рух неорганічних та органічних речовин по кореню. Добрива.
Пагін, особливості його будови та функції. Бруньки вегетативні та генеративні; особливості їхньої будови та розміщення на стеблі. Розвиток пагону з бруньки. Ріст пагона у довжину (верхівковий та вставний). Галуження пагона, формування крони. Вплив людини на формування крони. Стебло – вісь пагона. Функції стебла. Внутрішня будова стебла деревної рослини. Потовщення стебла, утворення річних кілець. Пересування по стеблу неорганічних та органічних сполук. Видозміни пагона, їхнє біологічне та господарське значення. Листок – бічна частина пагона. Прикріплення листків до стебла. Типи листкорозміщення. Зовнішня будова листка. Жилкування листків. Листки прості й складні. Внутрішня будова листків. Функції листка. Випаровування води листками (транспірація). Дихання листків. Фотосинтез (повітряне живлення рослин). Біологічне значення цих процесів та фактори, що на них впливають. Видозміни листка.Шляхи підвищення продуктивності квіткових рослин. Тривалість життя листків, листопадні та вічнозелені рослини.
Квітка, насінина, плід. Будова і різноманітність квіток. Квітки одно- та двостатеві. Одно- та дводомні рослини. Суцвіття, їхнє різноманіття та біологічне значення. Запилення та його способи. Пристосованість квіткових рослин до різних типів запилення. Штучне запилення та його значення. Запліднення у квіткових рослин. Утворення насіння та плодів. Особливості будови насіння одно- та дводольних рослин. Хімічний склад насіння. Особливості будови плодів. Різноманітність плодів: плоди соковиті та сухі, прості та збірні, супліддя тощо. Способи поширення плодів та насіння. Проростання насіння та його умови. Ріст та розвиток рослин. Біологічне значення квітки, насіння та плодів, їхня роль у житті людини.
Вегетативне розмноження рослин. Значення вегетативного розмноження рослин у природі та господарстві людини. Щеплення рослин та його біологічне значення. Основні способи щеплення рослин.
Рослина – цілісний, інтегрований організм. Взаємозв’язок органів рослини. Основні процеси життєдіяльності рослинного організму та їхня регуляція. Подразливість та рухи рослин.
Основні групи рослин. Водорості. Загальні риси будови, процесів життєдіяльності, різноманітність та особливості поширення водоростей. Відділ Зелені водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення (на прикладі хламідомонади, хлорели, вольвокса, спірогіри та улотрикса). Відділ Діатомові водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення. Роль діатомових водоростей в утворенні осадових порід та як “керівних копалин”. Відділи Бурі та Червоні водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення. Роль водоростей у природі та житті людини.
Вищі спорові рослини, загальна характеристика та різноманітність. Відділ Мохоподібні. Загальна характеристика та поширення. Різноманітність. Особливості будови та процесів життєдіяльності мохів. Утворення торфу. Роль мохоподібних у природі та житті людини. Відділ Плауноподібні. Загальна характеристика та особливості поширення. Різноманітність. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Роль плауноподібних у природі та житті людини. Відділ Хвощеподібні. Загальна характеристика та особливості поширення. Різноманітність. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Роль хвощеподібних у природі та житті людини. Відділ Папоротеподібні. Загальна характеристика та особливості поширення. Різноманітність. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Давні папоротеподібні та утворення кам’яного вугілля. Роль папоротеподібних у природі та житті людини.
Відділ Голонасінні. Загальна характеристика, різноманітність та особливості поширення. Клас Хвойні, загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних. Різноманітність хвойних рослин, їхня роль у природі та житті людини.
Відділ Покритонасінні, або Квіткові рослини. Загальна характеристика. Різноманітність покритонасінних та особливості їхнього поширення. Панування покритонасінних рослин у сучасній флорі. Клас Дводольні. Загальна характеристика. Родини Капустяні (Хрестоцвіті), Розові, Бобові (Метеликові), Пасльонові, Айстрові (Складноцвіті). Клас Однодольні. Загальна характеристика. Родини Лілійні, Цибулеві, Злакові. Характерні ознаки родин, особливості поширення, їхні біологічні особливості та господарське значення. Типові дикорослі та культурні представники цих родин рослин.

14. ГРИБИ
Загальна характеристика царства Гриби. Особливості процесів життєдіяльності та поширення. Різноманітність грибів. Шапкові гриби, особливості будови та процесів життєдіяльності; умови існування.
Гриби їстівні та отруйні. Правила збирання грибів. Цвілеві гриби: особливості будови та процесів життєдіяльності на прикладі мукора та пеніцила. Дріжджі, особливості їхньої будови та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, розмноження). Гриби – паразити рослин (сажки, ріжки, борошнисторосяні гриби, трутовики). Роль грибів у природі та житті людини.
Лишайники. Загальна характеристика. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Особливості взаємовідносин гриба і водорості у складі лишайника. Роль лишайників у природі та житті людини.

15. ПРОКАРІОТИ
Загальна характеристика прокаріотів. Різноманітність прокаріотів (бактерії, ціанобактерії), особливості їхнього поширення. Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, обмін спадковою інформацією). Взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Заходи боротьби із збудниками та профілактика інфекційних захворювань.

16. ТВАРИНИ
Зоологія – наука про тварин. Загальна характеристика царства Тварини. Принципи класифікації тварин. Наукові назви тварин. Різноманітність тварин, особливості їхнього поширення.
Одноклітинні тварини. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів їхньої життєдіяльності (живлення, дихання, виділення, осморегуляція, рух, подразливість, розмноження, інцистування). Прісноводні (амеба протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька) та морські (форамініфери, радіолярії) одноклітинні, їхня роль у природі та житті людини. Роль морських одноклітинних в утворенні осадових порід та як “керівних копалин”. Одноклітинні тварини ґрунту та їхня роль у процесах ґрунтоутворення. Симбіотичні одноклітинні тварини: мутуалісти, коменсали, паразити (дизентерійна амеба, трипаносоми, малярійний плазмодій). Захворювання людини та свійських тварин, що викликаються паразитичними одноклітинними тваринами. Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини.
Багатоклітинні тварини. Характерні риси багатоклітинних тварин, їхня відмінність від одноклітинних.
Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Поняття про рефлекс. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи та поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі та житті людини. Коралові поліпи та формування коралових рифів.
Тип Плоскі черви. Загальна характеристика типу. Різноманітність плоских червів: класи Війчасті черви, Сисуни, Стьожкові черви; особливості поширення, будови та процесів життєдіяльності. цикли розвитку. Пристосованість плоских червів до паразитичного способу життя. Шкода, якої паразитичні плоскі черви завдають організмові хазяїна.
Тип Первиннопорожнинні, або Круглі черви (Нематоди). Загальна характеристика типу. Різноманітність круглих червів та середовища існування. Вільноживучі круглі черви, їхня роль у процесах ґрунтоутворення. Круглі черви – паразити рослин, тварин та людини (аскарида, гострик, трихінела), захворювання, що ними викликаються. Шкідливий вплив гельмінтів на організм хазяїна. Профілактика захворювань, що викликаються гельмінтами.
Тип Кільчасті черви, або Кільчаки. Загальна характеристика типу. Різноманітність кільчастих червів, середовища існування. Клас Багатощетинкові черви (нереїс, піскожил). Клас Малощетинкові черви (дощовий черв’як, трубочник). Середовища існування, спосіб життя. Роль дощових червів у процесах ґрунтоутворення. Клас П’явки (медична п’явка). Роль кільчастих червів у природі та житті людини. Охорона кільчастих червів.
Тип Молюски, або М’якуни. Загальна характеристика типу, різноманітність, середовища існування та спосіб життя Класи Черевоногі, Двостулкові, Головоногі. Характерні риси будови, процесів життєдіяльності, поширення. Роль молюсків у природі та житті людини. Охорона молюсків.
Тип Членистоногі. Загальна характеристика типу. Різноманітність членистоногих, середовища їхнього існування та спосіб життя.
Ракоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування. Різноманітність ракоподібних. Їхня роль у природі та житті людини. Охорона ракоподібних
Павукоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування. Різноманітність павукоподібних (ряди павуки, кліщі). Їхня роль у природі та житті людини.
Комахи. Загальна характеристика, середовища існування. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Типи ротових апаратів. Функції жирового тіла. Пристосованість комах до польоту. Особливості поведінки комах. Типи розвитку. Фаза лялечки та її біологічне значення. Різноманітність комах. Ряди комах з неповним (Прямокрилі, Воші) та повним (Твердокрилі, або Жуки, Лускокрилі, або Метелики, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи) перетворенням. Характеристика рядів, типові представники, роль у природі та житті людини. Свійські комахи. Застосування комах у біологічному методі боротьби. Охорона комах.
Тип Хордові. Загальна характеристика, середовища існування. Різноманітність хордових.
Підтип Безчерепні. Загальна характеристика. Клас Головохордові. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності ланцетників.
Підтип Хребетні, або Черепні. Загальна характеристика. Клас Хрящові риби. Особливості будови, процесів життєдіяльності. Різноманітність хрящових риб (акули і скати). Роль у природі та житті людини.
Клас Кісткові риби. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Особливості поведінки риб. Нерест, турбота про нащадків. Різноманітність кісткових риб: ряди Осетроподібні, Оселедцеподібні, Лососеподібні, Окунеподібні, Коропоподібні; підкласи Кистепері та Дводишні. Характеристика та типові представники. Роль у природі та житті людини. Промисел риб. Раціональне використання рибних ресурсів. Штучне розведення риб. Охорона риб.
Клас Земноводні. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності у зв’язку з виходом на суходіл. Різноманітність земноводних: ряди Безхвості, Безногі та Хвостаті. Особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Охорона земноводних.
Клас Плазуни. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Сезонні явища у житті плазунів. Пристосованість плазунів до життя на суходолі. Різноманітність плазунів: лускаті, черепахи, крокодили; особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Охорона плазунів.
Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Птахи – теплокровні тварини. Пристосованість птахів до польоту. Сезонні явища у житті птахів. Осілі, кочові та перелітні птахи. Перельоти птахів та способи їхнього дослідження. Розмноження і розвиток птахів: шлюбна поведінка, облаштування гнізд. Будова яйця птахів та його інкубація. Птахи виводкові та нагніздні. Різноманітність птахів: надряди Безкілеві (страуси, казуари, ківі), Пінгвіни, Кілегруді (ряди Дятли, Куроподібні, Гусеподібні, Соколоподібні, Совоподібні, Лелекоподібні, Журавлеподібні, Горобцеподібні); особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Птахівництво. Охорона птахів.
Клас Ссавці. Загальна характеристика. Середовища існування. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови. Особливості розмноження і розвитку ссавців. Поведінка ссавців. Сезонні явища у житті ссавців. Різноманітність ссавців. Першозвірі – яйцекладні ссавці. Сумчасті. Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати; особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Тваринництво. Охорона ссавців.

17. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ
Науки, які вивчають організм людини: анатомія, фізіологія, ембріологія, антропологія, генетика та екологія людини. Гігієна – наука про здоров’я та його збереження. Поняття про здоров’я і хворобу. Організм людини як цілісна біологічна система. Будова і властивості клітин людини, їхній хромосомний набір. Тканини людського організму. Органи, фізіологічні та функціональні системи органів. Внутрішнє середовище організму: кров, тканинна рідина, лімфа. Гомеостаз, шляхи його забезпечення.
Роль ендокринної системи в забезпеченні процесів життєдіяльності. Залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції. Гормони, їхня хімічна природа та функції. Основні залози внутрішньої секреції людини та їхні функції: гіпофіз, щитоподібна і підшлункова залози, наднирники, тимус (загрудинна, або вилочкова залоза); основні гормони, які ними виробляються. Особливості гуморальної регуляції життєвих функцій організму людини. Можливі порушення діяльності залоз внутрішньої секреції, їхня профілактика.
Нервова система, її значення в регуляції та узгодженні функцій організму людини, його взаємодії з навколишнім середовищем. Будова та види нейронів. Нерви та нервові вузли. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи. Поняття про нервовий імпульс та механізм його передачі. Рефлекси безумовні та умовні. Рефлекторна дуга. Поділ нервової системи на центральну і периферичну частини. Будова та функції соматичного та вегетативного відділів нервової системи. Будова та функції спинного мозку. Головний мозок, будова та функції його відділів. Кора великих півкуль та її функції. Можливі порушення структури та функцій нервової системи, їхня профілактика. Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції в організмі людини. Поняття про стрес та фактори, які його спричинюють.
Опорно-рухова система людини, її функції та значення. Будова, склад, властивості кісток та їхній ріст. Типи кісток організму людини. Типи з’єднання кісток (переривчасті та безперервні). Будова та типи суглобів. Будова скелету людини: голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок та їхніх поясів. Особливості будови скелету людини у зв’язку з прямоходінням і працею.
М’язи як частина опорно-рухової системи. Особливості будови та функції посмугованих скелетних м’язів. Роль нервової і гуморальної систем у регуляції діяльності м’язів. Механізми скорочення м’язових клітин. Робота м’язів. Статична і динамічна робота м’язів, їхня втома та її фізіологічні причини. Запобігання перевтомленню м’язів. Чергування навантаження та відпочинку. Рухова активність і здоров’я. Гіподинамія та її профілактика. Основні групи м’язів організму людини: м’язи голови, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. Формування мускулатури організму людини.
Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи (розтягах, забоях, вивихах, переломах кісток). Причини виникнення викривлення хребта і розвитку плоскостопості, заходи запобігання цим порушенням. Значення праці, фізичного виховання, спорту та активного відпочинку для правильного формування скелету і розвитку м’язів.
Кров та кровообіг. Склад і функції крові. Плазма крові, її хімічний склад та властивості. Будова і функції еритроцитів, тромбоцитів та лейкоцитів. Групи крові та резус-фактор. Правила переливання крові. Зсідання крові. Швидкість осідання еритроцитів як показник функціонального стану організму.
Види імунітету: клітинний та гуморальний, вроджений та набутий. Механізми формування імунітету. Поняття про антиген та антитіло. Алергія як підвищена чутливість організму до певних чинників. Поняття про імунну пам’ять. Вакцини та сироватки, їхня роль у профілактиці та лікуванні захворювань. Найбільш поширені захворювання, що ведуть до порушення функцій і складу крові (недокрів’я, лейкози, порушення зсідання крові тощо).
Система кровообігу. Будова та робота серця людини. Особливості будови та функціонування серцевого м’яза. Автоматія серця. Нейрогуморальна регуляція серцевого циклу. Будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів) та їхніх систем (великого і малого кіл кровообігу). Рух крові по судинах, кров’яний тиск у них. Діагностичне значення і методи вимірювання пульсу, верхнього (систолічного) і нижнього (діастолічного) артеріального тиску. Нейрогуморальна регуляція кровообігу.
Захворювання серцево-судинної системи (аритмії, тромбоз, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда та ін.), заходи профілактики захворювань системи кровообігу. Перша допомога при артеріальних, венозних та капілярних кровотечах.
Склад, утворення та функції лімфи. Лімфатична система, лімфообіг.
Дихання. Загальні уявлення про процес дихання людини та його значення для функціонування організму. Будова і функції верхніх (носова порожнина, носоглотка, ротоглотка) та нижніх (гортань, трахея, бронхи) дихальних шляхів. Будова голосових зв’язок та механізм утворення звуків. Будова і функції легень; альвеоли. Процеси вдиху і видиху та їхня регу ляція. Газообмін в легенях. Обмін газів у тканинах. Нервова і гуморальна регуляція дихання.
Найпоширеніші та небезпечні захворювання органів дихання, їхня профілактика. Перша допомога при зупинці дихання. Паління як причина небезпечних захворювань дихальної системи людини.
Травлення та обмін речовин в організмі людини. Значення процесів травлення та всмоктування поживних речовин в шлунково-кишковому тракті для забезпечення життєдіяльності організму людини. Основні відомості про харчові продукти рослинного і тваринного походження, способи їхнього зберігання. Будова травної системи людини. Будова ротової порожнини та травлення в ній. Механічне подрібнення та перемішування їжі у ротовій порожнині. Будова зубів, їхні функції. Роль язика в перемішуванні їжі та сприйнятті її смаку. Утворення, склад та роль слини в травленні. Праці І.П.Павлова по вивченню діяльності слинних залоз та їх нервової регуляції. Ковтання їжі як рефлекторна реакція. Будова та функції глотки і стравоходу. Будова шлунку, процеси травлення у ньому. Утворення і склад шлункового соку, його роль в процесах травлення. Нервово-гуморальна регуляція шлункового соковиділення. Внесок І.П.Павлова у дослідження травлення в шлунку. Будова тонкого кишечника, процеси травлення та всмоктування поживних речовин у ньому. Будова та функції підшлункової залози та печінки. Будова товстого кишечника, процеси травлення та всмоктування у ньому. Виведення неперетравлених решток їжі з організму. Роль мутуалістичних мікроорганізмів кишечника (кишкова паличка тощо) у забезпеченні травлення та синтезі біологічно активних речовин.
Захворювання органів травлення та гігієнічні вимоги щодо нормального харчування та запобігання шлунково-кишковим захворюванням. Шкідливий вплив наркотиків, алкоголю та паління на органи травлення.
Основні відомості про обмін речовин і енергії, значення цих процесів у забезпеченні життєдіяльності людини. Основні етапи розщеплення білків, вуглеводів і жирів, а також синтезу потрібних організму речовин. Вітаміни, їхні властивості та роль в обміні речовин. Поняття про авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози. Вміст та способи зберігання вітамінів в основних харчових продуктах. Норми харчування залежно від вмісту необхідних організму речовин та витрат енергії.
Виділення. Необхідність виділення з організму продуктів обміну речовин. Будова та функції органів сечовидільної системи. Нефрон як структурна одиниця будови нирок. Утворення сечі, регуляція сечоутворення і сечовиділення. Найбільш поширені та небезпечні захворювання сечовидільної системи, розлади її діяльності тощо. Шкідливий вплив наркотиків та алкоголю на органи сечовидільної системи. Профілактика захворювань сечовидільної системи.
Шкіра. Будова та функції шкіри. Похідні шкіри людини – волосся і нігті. Будова та функції потових, сальних і молочних залоз. Роль шкіри у теплорегуляції організму людини. Гігієна шкіри та вимоги щодо одягу і взуття, догляд за волоссям і нігтями. Профілактика захворювань шкіри.
Надання першої допомоги при опіках, обмороженні, тепловому та сонячному ударах. Загартування організму водними процедурами та повітряними ваннами. Шкідливість надмірного перебування під сонячними променями без одягу.
Розмноження та розвиток людини. Значення процесу розмноження, біосоціальна основа створення сім’ї. Будова статевих клітин людини та їхнє утворення. Будова та функції чоловічої і жіночої статевих систем. Запліднення, розвиток зародка та плоду (вагітність). Генетичне визначення статі людини. Народження дитини, годування материнським молоком. Ріст та розвиток дитини (етапи: новонароджений, грудний (немовля), ясельний, дошкільний та шкільний). Особливості статевого дозрівання хлопчиків і дівчаток. Середня тривалість життя людини та фактори, що впливають на неї. Шкідливий вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю і нікотину на систему органів розмноження. Захворювання статевих органів. Хвороби, які передаються переважно статевим шляхом, їхній прояв, наслідки, методи профілактики.
Сенсорні системи. Подразники та їхня природа. Рецептори, органи чуття та їхнє значення для нормального функціонування організму людини. Поняття про сенсорні системи (аналізатори), їхня структура. Роль І.П.Павлова у розвитку вчення про аналізатори. Зоровий аналізатор. Будова і функції органів зору. Сприйняття світла, кольору, відстані. Акомодація. Гігієна зору, запобігання його порушенням. Аналізатор слуху. Будова та функції органу слуху. Сприйняття звуків. Гігієна слуху та запобігання його порушенням. Орган рівноваги. Механізм відчуття положення тіла в просторі. Органи дотику, нюху та смаку: будова, сприйняття ними відповідних подразнень, їхня передача і аналіз. Відчуття температури і болю. Найбільш поширені та небезпечні захворювання органів чуття, їхня профілактика. Шкідлива дія токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та тютюнопаління на органи чуття.
Вища нервова діяльність. Біологічні основи поведінки людини. Внесок І.М.Сєченова та І.П.Павлова у створення вчення про вищу нервову діяльність. Утворення, види і форми умовних рефлексів, їхнє значення. Формування вміння і навичок. Гальмування рефлексів та його значення для нормальної поведінки людини.
Відчуття. Сприйняття подразників як початковий етап психічних процесів. Увага та її роль у сприйнятті інформації. Перша і друга сигнальні системи. Фізіологічні основи мови. Прояви дії вищої нервової системи та їхнє значення: свідомість, мислення, емоції, мотивації, пам’ять(фізіологічна природа, види). Емоційні стреси та їхній вплив на організм. Способи керування емоціями.
Основні типи вищої нервової діяльності. Психологічна індивідуальність людини: схильність, інтереси, темперамент, характер. Здібності та обдарованість, їхнє виявлення та розвиток.
Сон і неспання. Характеристика сну і його фізіологічна природа. Швидка і повільна фази сну. Добовий ритм сон-неспання та його біологічне значення. Сновидіння. Гіпноз. Порушення нормального сну та його наслідки.
Поняття про особистість. Біологічні та соціальні потреби людини, їхня мотивація та роль у регуляції поведінки. Свідомість та підсвідомість, їхня взаємодія. Характер та його риси. Вплив соціальних чинників та спадковості на формування особистості. Гігієна розумової праці. Профілактика нервово-психічних захворювань. Можливі порушення вищої нервової діяльності, спадкові та набуті психічні хвороби. Вплив алкоголю, наркотиків, токсинів на нервову систему і поведінку людини.
Людина розумна як біологічний вид. Положення людини в системі органічного світу. Діяльність людини як особливий фактор еволюції. Проблема походження людини та сучасні погляди на неї. Антропогенез і його рушійні сили. Огляд основних етапів історичного розвитку людини. Людські раси, нації та національності; їхні характерні риси та походження.

ФОНЕТИКА. ОРФОЭПИЯ. ГРАФИКА. ОРФОГРАФИЯ

Звуки речи. Гласные и согласные звуки. Согласные твёрдые и мягкие, звонкие и глухие. Обозначение мягкости согласных на письме. Знаки письма. Алфавит. Слог. Основные правила переноса. Ударение. Гласные ударные и безударные, их произношение и обозначение на письме.
Основные орфоэпические нормы.
Безударные гласные в корне слова. Согласные в корне слова.

ЛЕКСИКОЛОГИЯ. ФРАЗЕОЛОГИЯ

Слово и его роль в языке. Лексическое значение слова. Однозначные и многозначные слова. Прямое и переносное значение слова. Группы слов по значению: синонимы, антонимы, омонимы.
Словарное богатство русского языка. Общеупотребительные (нейтральные) и стилистически окрашенные слова; диалектные слова; профессиональные слова и термины. Исконно русские и заимствованные слова. Устаревшие слова. Новые слова (неологизмы). Фразеологизмы. Пословицы, поговорки и афоризмы как разновидности фразеологизмов.

СОСТАВ СЛОВА. СЛОВООБРАЗОВАНИЕ.

ОРФОГРАФИЯ

Корень, суффикс, префикс и окончание – значимые части слова (морфемы). Основа слова. Однокоренные слова. Изменение и образование слов. Способы словообразования. Сложные и сложносокращённые слова.
Правописание корней, префиксов и суффиксов. Правописание сложных слов.

МОРФОЛОГИЯ. ОРФОГРАФИЯ

Имя существительное
Имя существительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Существительные одушевлённые и неодушевлённые, собственные и нарицательные. Род. Число.
Склонение имён существительных. Типы склонения имён существительных. Правописание имён существительных.

Имя прилагательное
Имя прилагательное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Качественные, относительные и притяжательные имена прилагательные. Степени сравнения качественных прилагательных и их образование. Полные и краткие качественные прилагательные, их роль в предложении.
Способы образования имён прилагательных. Правописание имён прилагательных.

Имя числительное
Имя числительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль.
Числительные количественные (обозначающие целые числа, дробные, собирательные) и порядковые. Числительные простые и составные.
Склонение числительных. Правописание имён числительных.

Местоимение
Местоимение: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды местоимений. Склонение местоимений. Правописание местоимений.

Глагол
Глагол: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Неопределённая форма (инфинитив). Переходные и непереходные глаголы. Вид глагола. Наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное). Время глагола. Лицо и число (в настоящем и будущем времени), род и число (в прошедшем времени) глаголов. I и II спряжения глаголов. Разноспрягаемые глаголы. Правописание глаголов.

Причастие
Причастие как особая форма глагола: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Действительные и страдательные причастия, их образование. Краткие страдательные причастия, их роль в предложении. Причастный оборот. Правописание причастий.

Деепричастие
Деепричастие как особая форма глагола: общее значение; морфологические признаки, синтаксическая роль.
Деепричастия совершенного и несовершенного вида, их образование. Деепричастный оборот. Правописание деепричастий.

Наречие
Наречие: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Степени сравнения наречий. Способы образования наречий.
Наречие как средство связи предложений в тексте, а также как способ повышения изобразительности речи и выражения оценки. Правописание наречий.

Предлог
Предлог как служебная часть речи.
Особенности употребления отдельных предлогов в русском языке (в сопоставлении с украинским). Употребление предлогов в, на, с, из. Употребление существительных с предлогами по, благодаря, согласно, вопреки. Использование в речи предлогов-синонимов. Правописание предлогов.

Союз
Союз как служебная часть речи. Союзы сочинительные и подчинительные. Употребление союзов в простом и сложном предложениях. Правописание союзов.

Частица
Частица как служебная часть речи. Употребление частиц в речи. Формообразующие, отрицательные и модальные частицы. Правописание частиц.

Междометие
Междометие как часть речи, его назначение.
Междометие как средство повышения выразительности речи. Знаки препинания при междометиях.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦИЯ

Словосочетание. Предложение
Словосочетание, его назначение в языке. Строение и виды словосочетаний по способу выражения главного слова. Словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова (в т. ч. словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках). Использование в речи синонимичных словосочетаний.
Предложение, его роль в языке. Виды предложений по цели высказывания; восклицательные предложения. Предложения двусоставные и односоставные, простые и сложные предложения.
Порядок слов в предложении.
Логическое ударение.
Знаки препинания в простых предложениях (в конце простого предложения).

Двусоставное простое предложение Главные и второстепенные члены предложения
Главные члены предложения: подлежащее и сказуемое. Способы выражения подлежащего. Простое и составное сказуемое (глагольное и именное).
Второстепенные члены предложения: определение, дополнение и обстоятельство. Приложение как разновидность определения (ознакомление). Виды обстоятельств (по значению). Сравнительный оборот.
Знаки препинания в простых предложениях (тире между подлежащим и сказуемым; написание одиночных предложений через дефис; приложения, выделяемые кавычками; выделение запятыми сравнительного оборота; тире в неполных предложениях).

Односоставные предложения
Односоставные простые предложения с главным членом в форме сказуемого (определённо-личные, неопределённо-личные, безличные) и подлежащего (назывные), их роль в языке.
Различие в употреблении безличных предложений в русском и украинском языках. Предложения двусоставные и односоставные (разных видов) как синтаксические синонимы.

Неполные предложения
Неполные предложения, их роль в языке.
Употребление неполных предложений в диалоге, а также в составе сложных предложений для предупреждения неоправданных повторений.
Знаки препинания в простых предложениях (тире в неполных предложениях).

Предложения с однородными членами
Однородные члены (с союзной, бессоюзной и смешанной связью), их роль в предложении.
Однородные и неоднородные определения.
Обобщающие слова в предложениях с однородными членами.
Предложения с союзами не только…, но и…; как…, так и…; не столько, сколько… Синонимия рядов однородных членов с разными видами связи между ними.
Знаки препинания в простых предложениях (запятая между однородными членами; двоеточие и тире при обобщающих словах в предложениях с однородными членами).

Предложения с обращениями, вводными словами, (словосочетаниями, предложениями)

Обращение, его назначение в языке. Нераспространённое и распространённое обращение.
Вводные слова (словосочетания, предложения), их роль в языке.
Использование обращений для передачи отношения к адресату речи. Употребление вводных слов для выражения отношения к сообщаемому, для связи предложений в тексте. Синонимия вводных слов.
Знаки препинания в простых предложениях (знаки препинания при обращении; знаки препинания при вводных словах (словосочетаниях, предложениях)).

Предложения с обособленными членами
Понятие об обособлении. Обособленные второстепенные члены (в т. ч. уточняющие), их роль в предложении.
Построение предложений с причастными и деепричастными оборотами. Деепричастные обороты как средство связи предложений в тексте.
Знаки препинания в простых предложениях (знаки препинания при обособленных членах предложения).

Прямая и косвенная речь
Прямая и косвенная речь как способы передачи чужой речи. Замена прямой речи косвенной. Цитата как способ передачи чужой речи. Диалог.
Синонимия различных способов передачи чужой речи. Знаки препинания при прямой речи, диалоге и цитатах.

Сложное предложение Сложносочинённое предложение
Сложное предложение и его признаки. Роль сложного предложения в языке. Сложное предложение без союзов и с союзами, с сочинительной и подчинительной связью.
Сложносочинённое предложение; его строение и средства связи в нём. Смысловые отношения между частями сложносочинённого предложения. Синонимия сложносочинённых предложений с различными союзами, а также сложносочинённого предложения и ряда простых.
Знаки препинания в сложносочинённых предложениях.

Сложноподчинённое предложение
Сложноподчинённое предложение, его строение и средства связи. Основные виды придаточных предложений: определительные, изъяснительные, обстоятельственные (места, времени, образа действия и степени, сравнительные, причины, следствия, цели, условия, уступки).
Сложноподчинённое предложение с несколькими придаточными.
Синонимия союзных сложных предложений, сложноподчинённых и простых с обособленными членами. Знаки препинания в сложноподчинённых предложениях.

Бессоюзное сложное предложение
Бессоюзное сложное предложение, смысловые отношения между его частями.
Синонимия сложных предложений с союзами, без союзов и простых предложений.
Знаки препинания в бессоюзных сложных предложениях.

Сложное предложение с разными видами связи
Сложное предложение с разными видами союзной и бессоюзной связи, знаки препинания в нём. Знаки препинания в сложных предложениях с разными видами связи.

Связная речь
Понятие об общении и речи, об адресате речи. Виды речевой деятельности (слушание, чтение, говорение, письмо). Диалогическая и монологическая речь; устная и письменная речь. Основные правила общения, речевой этикет. Тема и основная мысль высказывания. Свойства хорошей речи (правильность, логичность, последовательность, богатство, точность, выразительность, уместность).
Текст, его основные признаки; деление текста на абзацы. Средства связи предложений в тексте (повтор, использование синонимов, однокоренных слов, местоимений, союзов).
Стили речи: разговорный, официально-деловой, научный, художественный, публицистический. Сфера использования каждого из них.
Типы речи (повествование, описание, рассуждение).