Начальник СБУ Києва — це не «міський силовик» і не заступник мера з безпеки. Офіційна назва посади інша: начальник Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області. Від квітня 2026 року її обіймає бригадний генерал Артем Сергійович Борисевич. Призначає і звільняє з цієї посади Президент України, а не Київська міська влада.

Столичне управління — одне з найбільших регіональних органів СБУ. Воно одночасно закриває місто-мільйонник і область із критичною інфраструктурою, логістикою, дипломатичними представництвами, штабами і об’єктами, які постійно перебувають у зоні інтересу російських спецслужб. Саме тому ротації на цій посаді майже завжди збігаються з ширшими кадровими хвилями всередині Служби.

Нижче — хто саме керує управлінням зараз, як цю людину призначають, чим управління відрізняється від Центрального апарату СБУ, як змінювалися керівники останніми роками і куди звертатися громадянину, якщо йдеться саме про компетенцію спецслужби, а не поліції.

Хто очолює Головне управління СБУ в Києві та області

22 квітня 2026 року Президент Володимир Зеленський підписав указ № 337/2026 про призначення Артема Борисевича начальником Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області. Того ж дня окремим указом № 334/2026 з посади звільнено попереднього керівника Артема Бондаренка. Рішення опубліковані на сайті глави держави наступного дня.

Борисевич до цього з вересня 2022 року очолював Управління СБУ в Херсонській області — тобто працював у регіоні після деокупації правобережжя, з постійним ризиком диверсій, агентурної роботи противника і ударами по цивільній інфраструктурі. З херсонської посади його звільнили тим самим пакетом указів (№ 335/2026). У 2024 році йому присвоєно звання бригадного генерала.

Публічний кар’єрний контур такий. У 2017 році він заочно закінчив економіко-правовий факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. До керівної посади в Херсоні працював начальником відділу внутрішньої безпеки в тому ж обласному управлінні. Внутрішня безпека в системі СБУ — це не «кадрова служба»: підрозділ займається витоками, вербуванням співробітників, проникненням агентури в саму Службу. Такий бекграунд пояснює, чому саме його перевели на столичний напрям, де щільність чутливих об’єктів і кількість спроб вербування вища, ніж у більшості областей.

Станом на вересень 2026 року в Єдиному державному реєстрі керівником юридичної особи «Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області» (ЄДРПОУ 20001792) зазначений саме Борисевич Артем Сергійович. Це важливо: новини про призначення інколи плутають із ротаціями в Центральному управлінні чи зі змінами голови всієї СБУ.

Чим посада відрізняється від голови СБУ

Плутанина в запиті «начальник СБУ Києва» виникає постійно. Голова Служби безпеки України керує всією системою і персонально відповідає за виконання завдань Служби. Його призначає і звільняє Верховна Рада за поданням Президента. Регіональний начальник — керівник територіального органу. Його призначає і звільняє Президент за поданням Голови СБУ.

Столичне управління підпорядковане Центральному управлінню СБУ, а не Київській міській військовій адміністрації і не Київській ОВА. Закон прямо фіксує: у оперативно-службовій діяльності регіональні органи незалежні від місцевої влади, партій і посадових осіб. «Погодити» операцію з мером чи головою ОВА начальник управління не зобов’язаний.

Є ще одна юридична особливість. Київ і область зведені в одне Головне управління, а не в два окремі «міське» і «обласне» керівництва з різними начальниками. Тому формулювання «начальник СБУ Києва» і «начальник СБУ Київщини» в новинах зазвичай стосуються однієї й тієї ж посади. Окремі записи в реєстрах про «УСБУ в Київській області» не варто читати як доказ, що столицею і областю керують різні люди: оперативно це один контур.

На національному рівні керівництво СБУ у 2026 році також змінювалося. Після відставки Василя Малюка тимчасово виконував обов’язки голови Євген Хмара, від 17 липня 2026 року т.в.о. голови СБУ є Олександр Поклад. Це інша вертикаль. Начальник київського управління йому підпорядкований, але не замінює його в публічному полі і не представляє Службу на рівні РНБО.

Як призначають начальника столичного управління

Порядок не «місцевий конкурс» і не рішення Кабміну. Згідно із Законом України «Про Службу безпеки України» та указами про організаційну структуру Служби, начальників регіональних органів — обласних управлінь — призначає і звільняє Президент за поданням Голови СБУ. Окремо закон згадує, що регіональних начальників призначають «з відома» глави місцевої державної адміністрації. На практиці вирішальним залишається указ Президента: без нього людина посаду не обіймає.

Для Києва це означає кілька наслідків.

• Керівник управління не є виборною фігурою і не звітує сесії Київської міської ради.
• Зміна начальника не автоматично змінює слідчих, оперуповноважених і керівників відділів: ротація «верхівки» і перебудова апарату — різні процеси.
• Публічного обґрунтування звільнення в указах зазвичай немає. Формулювання стандартне: «звільнити» і «призначити».
• Військове звання на посаді не фіксоване законом як обов’язкова умова, але останні керівники столичного управління мали офіцерські, а потім генеральські звання.

Квітнева хвиля 2026 року не була «точковою» заміною лише Києва. Того ж дня Президент змінив керівників управлінь у Херсонській та Харківській областях. Такі пакети типовий інструмент: столицю закривають офіцером із досвідом прифронтового регіону, а на його попереднє місце ставлять наступника, щоб не залишати «дірку» на півдні чи сході.

Що саме робить Головне управління СБУ в Києві

Регіональний орган виконує ті самі завдання Служби, що й Центральне управління, але в межах території. Для столиці це не абстрактна «держбезпека», а кілька конкретних контурів, які перетинаються щодня.

Контррозвідка і агентурна робота противника

Київ — головна ціль для вербування, легалізації агентів під виглядом волонтерів, журналістів, логістів, IT-підрядників і співробітників держустанов. Публічні повідомлення СБУ останніх років регулярно фіксують затримання людей, які коригували удари по енергетиці, знімали позиції ППО, передавали координати штабів або працювали одночасно на кілька іноземних спецслужб. Це не «міська оперативка» патрульної поліції: склад злочину тут, як правило, державна зрада, колабораційна діяльність, диверсія.

Захист критичної інфраструктури

Столичний регіон тримає на собі енергетику, транспортні вузли, урядові квартали, дата-центри, логістику оборонних поставок. Після хвиль ударів по ТЕЦ і підстанціях контррозвідувальний супровід цих об’єктів став постійним, а не «режимним» завданням на кілька тижнів. Начальник управління відповідає не за ремонт мереж — цим займаються енергетики і військова адміністрація — а за те, щоб удари не коригували зсередини міста.

Антитерор, диверсії, зброя і «сплячі» групи

У Києві й області фіксували схрони зі зброєю, підготовку терактів, спроби підпалів релейних шаф, залізниці, автомобілів військових. Частина таких справ іде в координації з Нацполіцією і СБУ «А», частина залишається в регіональному управлінні. Межа проста: якщо є ознаки роботи іноземної спецслужби або мети дестабілізувати державу, це вже не «хуліганство з запальничкою».

Захист державної таємниці і режимних об’єктів

У столиці сконцентровані органи влади, дипломатичний корпус, оборонні підприємства, закриті комунікації. Регіональне управління перевіряє допуски, реагує на витоки, супроводжує режимні заходи. Саме тому адреса комплексу на Печерську історично збігається з місцем, де десятиліттями розміщувалися спецслужби.

Слідство у справах підслідності СБУ

СБУ має власне слідство. Регіональне управління відкриває і веде кримінальні провадження за статтями, віднесеними законом до підслідності Служби. Громадянин, який «хоче поскаржитися начальнику СБУ на сусіда», часто потрапляє не туди: побутовий конфлікт, шахрайство, ДТП і навіть більшість корупційних епізодів — це поліція, ДБР, НАБУ або БЕБ.

З практики звернень видно типову помилку: люди пишуть до СБУ про черги в ЦНАП, відключення світла чи рішення військової адміністрації. Це не компетенція управління. Спецслужба не замінює ані міську владу, ані Генштаб.

Хто керував столичним СБУ до Борисевича

Кадровий ряд останніх років показує дві закономірності. По-перше, на Київ ставлять людей, які вже керували обласним управлінням. По-друге, термін на посаді рідко перевищує кілька років — навіть якщо формальних претензій публічно не озвучують.

Джерело даних: укази Президента України та офіційні повідомлення про кадрові рішення.

Бондаренко протримався на київській посаді майже чотири роки — найдовше в цьому ряду. У вересні 2023-го йому присвоїли звання бригадного генерала. До Києва він прийшов на шостому місяці повномасштабної війни, після короткого керівництва львівським управлінням. Публічної причини звільнення у квітні 2026 року влада не назвала.

Заяць очолював управління в перший рік великої війни, включно з обороною Київщини навесні 2022-го. Його змінили в серпні 2022-го в пакеті з керівниками Тернопільщини та Львівщини — тоді ж на Київ зайшов Бондаренко.

Де physically розташоване управління і як до нього звертатися

Публічна приймальня і «обличчя» комплексу — Печерськ, провулок Аскольдів, 3-А, індекс 01010. Цю адресу вказують офіційні довідники, сторінка управління в соцмережах і більшість реєстрів звернень. У ЄДР як юридична адреса фігурує також проспект Берестейський, 55/2. Для листів і заяв безпечніше використовувати Аскольдів провулок: саме його Служба показує як контактну.

Контакти, які реально працюють для громадянина:

• загальнонаціональний телефон довіри СБУ — 1516, електронна скринька 1516@ssu.gov.ua;
• електронна пошта київського управління — gusbu_kiv@ssu.gov.ua;
• для повідомлень про внутрішню корупцію в самій Службі — окрема лінія 0 800 500 021;
• запити на публічну інформацію до Центрального управління — sbu_public@ssu.gov.ua.

Особистий прийом начальником управління — не «відкрита каса». Спецслужба не веде щоденний прийом громадян у форматі ЦНАПу. Письмове звернення з фактами, датами, прізвищами і додатками має більше шансів, ніж вимога «зустрітися з генералом». Якщо йдеться про загрозу життю, диверсію чи коригування ударів — спочатку 1516 і 102, а не очікування відповіді на email.

Важливий нюанс воєнного стану: частину матеріалів управління принципово не коментує. Відсутність публічної реакції на лист не означає, що інформацію «викинули». Оперативні дані не повертають заявнику «для звіту».

Коли варто йти саме в СБУ, а коли — ні

Межа компетенції — найчастіша причина марних звернень. Короткий орієнтир.

До СБУ Києва (або на 1516) має сенс, якщо є ознаки:

• роботи на іноземну державу, передачі координат, коригування обстрілів;
• підготовки вибуху, підпалу критичного об’єкта, залізниці, енергетики;
• вербування через месенджери «за гроші сфотографуй блокпост / ТЕЦ / частину»;
• незаконного обігу зброї й вибухівки, пов’язаного з диверсійною діяльністю;
• витоку державної таємниці, спроби купити допуск чи документи режимного об’єкта.

Не профіль СБУ:

• побутові конфлікти, аліменти, шахрайство з картками, «чорні рієлтори»;
• більшість справ про ухилення від мобілізації без шпигунського чи корупційного контексту спецслужб — це ТЦК, поліція, ДБР;
• скарги на графіки відімкнень, укриття, роботу міської влади;
• трудові спори і «поганий начальник у держустанові», якщо немає складу злочину, підслідного СБУ.

Окремий випадок — людина підозрює, що її вже вербують. У реальних кейсах схема часто виглядає однаково: спочатку «легке» завдання за невеликі гроші, далі — ескалація. Тут зволікання небезпечніше за помилкове звернення. Краще зайвий раз написати на 1516, ніж «перевірити самостійно», виконуючи прохання незнайомця.

Поширені міфи про «начальника СБУ Києва»

Міф 1. «Це людина мера / Офісу президента на місцях». Юридично — ні. Оперативна незалежність від місцевої влади прописана в законі. Політичний контекст призначень існує завжди, але це не робить начальника управління членом міської команди.

Міф 2. «Він особисто веде гучні справи». Начальник організовує роботу управління, розставляє пріоритети, несе відповідальність за результат. Слідчі дії, затримання і клопотання до суду роблять конкретні підрозділи. Публічне прізвище в новинах про затримання — майже завжди бренд Служби, а не особиста операція генерала.

Міф 3. «Київське управління і Центральне управління — одне й те саме, бо обидва в центрі міста». Центральний апарат сидить у кварталі на Володимирській. Головне управління міста і області — окрема юридична особа з власним кодом ЄДРПОУ, штатом і територією відповідальності. Плутати їх — все одно що плутати Генштаб і командування окремого корпусу.

Міф 4. «Після зміни начальника “чистять” усіх». Іноді ротації справді супроводжуються перестановками заступників. Але автоматичного звільнення всього апарату укази не передбачають. Очікувати, що «новий начальник СБУ Києва» за тиждень змінить політику Служби по всій країні, немає підстав.

Міф 5. «Можна записатися на прийом і “вирішити питання”». СБУ не надає адміністративних послуг і не «закриває» чужі кримінальні провадження. Спроба принести хабар або «домовлятися» — вже окремий склад злочину, і внутрішня безпека цим займається предметно.

Що змінилось у пріоритетах столичного управління під час війни

До 2022 року публічний профіль київського управління більше асоціювався із захистом держтаємниці, економічною контррозвідкою і резонансними справами в столиці. Після вторгнення центр ваги змістився.

Перший шар — контрдиверсійний. Київ і область залишаються логістичним і політичним центром, тож противник інвестує в агентуру саме тут. Другий — захист енергетики та зв’язку: коригувальники біля ТЕЦ, обхідні маршрути ударів, зйомка наслідків влучань. Третій — внутрішня безпека самої системи: вербування співробітників, витоки з чатів, «прокладки» серед підрядників.

Переведення Борисевича з Херсона вписується в цю логіку. Прифронтовий регіон після деокупації — це школа роботи з колаборантами, схронами, агентурою, яка залишається в тилу. Столиця додає інший рівень: дипломатичне прикриття, кіберконтур, великі гроші, велика кількість людей з доступами. Інструменти ті самі, щільність інша.

Окремо варто пам’ятати контекст 2026 року всередині самої СБУ. Зміни в Центральному управлінні, ротації в контррозвідці, публічне напруження між спецслужбами — це фон, на якому працює і київське управління. Регіональний начальник у такому середовищі менше «роздає інтерв’ю» і більше тримає оперативну дисципліну. Від нього рідко чекають публічної програми на 100 днів.

Ключові інсайти

Якщо шукаєте «начальника СБУ Києва» як прізвище — зараз це Артем Сергійович Борисевич, призначений 22 квітня 2026 року указом № 337/2026. Якщо шукаєте, «хто відповідає за безпеку столиці» в широкому сенсі — відповідь складніша: ППО і Генштаб, військові адміністрації, поліція, СБУ, розвідка і десятки інших структур закривають різні контури. Управління СБУ не командує містом.

Для громадянина практичне правило одне. Є ознаки шпигунства, диверсії, коригування ударів, вербування — 1516 і письмові факти. Немає цих ознак — інший орган. Прізвище начальника управління при цьому майже нічого не змінює: система працює через підрозділи, а не через особистий кабінет генерала на Печерську.