F-22 Raptor — односічний двомоторний стелс-винищувач п’ятого покоління Повітряних сил США, створений для завоювання переваги в повітрі: він має виявити противника раніше, ніж його побачать радари, і вразити ціль ракетами з внутрішніх відсіків. Машину розробили Lockheed Martin і Boeing; серійне виробництво завершили 2011 року, експорт заборонений законом.
Для киян і мешканців області ця тема не про «далекий американський літак», а про те, як у реальному повітряному бою працюють стелс, радар і дальність пуску. Після 2022 року новини про винищувачі, ППО і радіолокацію стали частиною побуту нарівні з графіками світла. F-22 дає точку відліку: що означає покоління техніки, чому одні типи продають союзникам, а інші — ні, і які цифри стоять за годиною польоту.
Нижче — перевірені характеристики, хронологія, бойові епізоди й вартість утримання. Спекуляцій про передачу цих машин Україні немає: офіційних рішень про це немає, а лінія складання закрита понад десять років.
Відмінності від інших винищувачів
У ієрархії бойової авіації F-22 стоїть як спеціалізований винищувач повітряної переваги п’ятого покоління. Четверте покоління (F-16, F-15, більшість радянських і російських типів) несе ракети на зовнішній підвісці й добре видиме для радара. П’яте додає три речі одночасно: знижену помітність з різних ракурсів, внутрішнє розміщення зброї й датчики, які зводять картину бою в одну кабіну.
Низька помітність тримається не на «невидимості», а на формі й матеріалах. Грані фюзеляжу й крила розсіюють радіохвилі вбік від антени противника, радіопоглинальне покриття зменшує відбитий сигнал, ракети лежать у трьох внутрішніх відсіках. За оцінкою Lockheed Martin 2009 року, з окремих ракурсів ефективна площа розсіювання близька до 0,0001 м² — як у металевої кульки. Точну цифру Повітряні сили США не публікують: вона залежить від частоти радара й кута опромінення.
Це схоже на темний автомобіль без фар на нічній трасі: фара зустрічного авто (радар) бачить лише відбите світло. Аналогія ламається на низьких частотах: такі станції можуть зафіксувати, що «щось є», але рідко дають якість супроводу, достатню для наведення ракети.
Друга ознака — суперкруїз: сталий надзвук без форсажу. Два турбовентилятори Pratt & Whitney F119-PW-100 дають близько 156 кН тяги кожен на форсажі; без нього літак утримує приблизно 1,5–1,8 Маха. Форсаж палить пальне в рази швидше й яскравіше світиться в інфрачервоному діапазоні. Вектор тяги сопел (відхилення в площині тангажу до близько 20°) дозволяє спрямувати ніс і ракети не лише туди, куди летить машина.
Коротко. Довжина 18,92 м, розмах 13,56 м, максимальна швидкість близько 2,25 Маха, стеля близько 19 800 м. Усередині типово шість AIM-120 AMRAAM і дві AIM-9 Sidewinder, гармата M61A2 калібру 20 мм. Радар AN/APG-77 з активною фазованою решіткою змінює частоту сотні разів на секунду, тож його випромінювання важче засікти.
Результат залежить від покриття, чистоти поверхонь і того, чи відкриті відсіки зброї. Зовнішні баки й підвіски знімають більшу частину стелс-переваги. Місце в ієрархії таке: F-22 — вузький інструмент переваги в повітрі; F-35 — масовий багатоцільовий стелс на експорт; F-16 — дешевший і поширений літак четвертого покоління, який союзники реально отримують.
Перший політ і прийняття на озброєння
Програма Advanced Tactical Fighter почалася на початку 1980-х як відповідь на тодішні радянські Су-27 і МіГ-29 і як заміна F-15. У 1981 році Повітряні сили США розіслали запит інформації виробникам. У листопаді 1984-го з’явився документ про операційну потребу, у вересні 1985-го — запит пропозицій.
31 жовтня 1986 року до етапу демонстрації відібрали дві команди: Lockheed з Boeing і General Dynamics (прототип YF-22) та Northrop з McDonnell Douglas (YF-23). YF-22 вперше злетів 29 вересня 1990 року. 23 квітня 1991-го міністр Повітряних сил Дональд Райс оголосив переможцем команду Lockheed і двигун Pratt & Whitney F119.
Перший серійний за компонуванням F-22A підняли 7 вересня 1997 року. Початкова боєготовність — 15 грудня 2005 року в 27-й винищувальній ескадрильї на базі Ленглі. Повна боєготовність — грудень 2007-го. Від задуму до служби минуло близько чверті століття: холодна війна скінчилася посередині програми, замовлення урізали з сотень планових машин до 187 серійних плюс вісім випробувальних, разом 195. Останні здали 2012-го після зупинки лінії 2011 року. Станом на серпень 2026-го в інвентарі Повітряних сил США залишалося близько 185 машин; закон забороняє знижувати парк нижче 184 до 30 вересня 2027 року.
Бойове застосування
Перші бойові вильоти відбулися в ніч з 22 на 23 вересня 2014 року в Сирії в рамках операції Inherent Resolve проти ІДІЛ. Машини 27-ї ескадрильї з Ленглі били по штабах, таборах і техніці керованими бомбами. З вересня 2014-го по липень 2015-го виконано 204 бойові вильоти, уражено близько 60 об’єктів, скинуто 270 бомб.
До цього рішення F-22 роками тримали в резерві: дорога машина без «гідного» повітряного противника виглядала зайвою в кампаніях проти партизан. Після Сирії роль змінилася. Літак став не лише ударним, а вузлом розвідки: радар і станція радіоелектронної розвідки збирали картину ППО й передавали її іншим бортам, поки сам Raptor прикривав групу.
У листопаді 2017-го F-22 вперше застосували в Афганістані: з бази Аль-Дафра в ОАЕ били по нарколабораторіях талібів у Гельманді 113-кілограмовими бомбами малого діаметра GBU-39, щоб обмежити побічні руйнування. Повітряних боїв «літак проти літака» машина не мала. Перші підтверджені повітряні цілі — не пілотовані об’єкти: 4 лютого 2023 року AIM-9X збили китайську розвідувальну кулю біля Південної Кароліни на висоті близько 18–20 км; того ж місяця — ще два висотні об’єкти над Аляскою й Канадою.
Важливо. Бойовий рахунок F-22 — удари по наземних цілях і перехоплення безпілотних об’єктів. Підтверджених втрат у бою немає. Ефективність у дуелі з рівним стелс-винищувачем публічно не перевірена.
Вартість утримання однієї машини
Ціна «одного літака» залежить від того, що рахують. Закупівельна (flyaway) вартість останніх партій — близько 143 млн доларів у цінах 2009 року. Якщо розкласти всю програму розробки й випробувань на 195 бортів, виходить приблизно 330–350 млн доларів на машину. Лінію закрито, тож «купити ще один» за старою ціною неможливо.
Дорожче не купівля, а година в повітрі. За даними Управління підзвітності уряду США (GAO), повна вартість льотної години F-22 становить близько 85 325 доларів. Це покриття, що потребує багато людино-годин, дефіцитні запчастини малої серії й низька готовність парку: у 2024 фінансовому році частка машин, готових до завдання, падала приблизно до 40%. При 150–200 годинах на рік лише наліт однієї машини дає 13–17 млн доларів, без капітальних ремонтів і модернізації.
| Показник | F-22 Raptor | F-35A | F-16 (сучасні блоки) |
|---|---|---|---|
| Закупівельна ціна борта | близько 143 млн $ (2009) | близько 82–102 млн $ | близько 60–80 млн $ |
| Вартість години польоту | близько 85 325 $ | близько 33–42 тис. $ | близько 22 тис. $ |
| Серія / експорт | 195 машин, експорт заборонено | понад тисячу, продається союзникам | тисячі машин, широкий експорт |
Джерело: GAO (вартість години польоту F-22), бюджетні й програмні оцінки Повітряних сил США та профільної преси за 2022–2026 роки.
Для порівняння масштабу: година F-22 коштує приблизно як два роки абонентської плати за тепло в київській квартирі середнього метражу — якщо перевести курс і тарифи грубо, без претензії на бухгалтерію. Бюджет США це витримує на малому парку; союзникам така модель утримання не пропонується.
Заборона продажу союзникам
США не продають F-22 навіть найближчим партнерам. Японія, Австралія й Ізраїль цікавилися закупівлею — відповідь була відмовою. Причина записана в законі, а не в пресрелізі.
Перевірено документом. Поправка представника Девіда Обія (H.Amdt.295 до H.R.2266) увійшла до Закону про асигнування Міністерства оборони США на 1998 фінансовий рік, Public Law 105-56 від 8 жовтня 1997 року: жодні кошти цього акта не можуть бути використані для схвалення чи ліцензування продажу винищувача F-22 будь-якому іноземному уряду. Формулювання щорічно повторювали в наступних бюджетах.
Законодавці виходили з ризику витоку стелс-покриттів, алгоритмів радара й методів складання. Навіть союзник не гарантує, що машину ніколи не оглянуть після аварії або через шпигунство. Окремої «експортної» версії з вирізаними секретами Конгрес не профінансував. Коли 2011-го лінію закрили, питання відпало саме собою: відновити виробництво коштувало б десятки мільярдів.
Контраст із F-16 і F-35 прямий. F-16 будували як масовий експортний тип; його отримують десятки країн, зокрема Україна. F-35 із початку задумували як спільну програму союзників: спільні деталі, навчання, логістика. F-22 залишили «внутрішнім» інструментом США.
Часті запитання
Нижче — відповіді на запити, з якими найчастіше залишаються після коротких довідок у пошуку.
Низька помітність для радарів
Працюють форма планера, внутрішні відсіки зброї, радіопоглинальні матеріали й радар із низькою ймовірністю перехоплення. Це не робить літак невидимим для всіх станцій і не скасовує тепловізори чи оптику. Зовнішня підвіска майже знімає ефект.
Тривалість розробки
Від запиту 1981 року до першого польоту серійного зразка 1997-го минуло 16 років, до бойової служби 2005-го — 24 роки. Вибір між YF-22 і YF-23 зробили 23 квітня 1991 року.
Конфлікти й результат
Сирія й Ірак з 2014-го, Афганістан 2017-го, перехоплення висотних об’єктів 2023-го. Показав точність ударів і роботу як розвідувальний вузол. Класичного повітряного бою з пілотованим винищувачем не було.
Річні витрати бюджету
Окремої «ціни однієї машини на рік» у відкритому рядку бюджету немає. Орієнтир: десятки мільйонів доларів на борт, якщо скласти наліт за тарифом близько 85 тис. $ за годину, обслуговування покриття й частку загальнопаркових програм. Готовність парку нижча, ніж у масових типів.
Причина заборони експорту
Закон 1997–1998 років і повторювані бюджетні застереження. Технологію вважають занадто чутливою. F-16 і F-35 продають, бо їх так спроєктували; F-22 — ні.
Що робити далі
Якщо читаєте зведення про повітряну війну й типи літаків — звіряйте покоління й наявність внутрішніх відсіків, а не лише максимальну швидкість. Швидкість без стелсу не замінює перший постріл поза зоною видимості радара противника.
Якщо порівнюєте допомогу союзників Україні з парком США — орієнтуйтеся на типи, які офіційно дозволені до експорту (F-16, у перспективі інші узгоджені платформи). F-22 у цьому переліку немає: лінію закрито, продаж заборонено документом 1997–1998 років.
Якщо оцінюєте новини про «найкращий винищувач світу» — дивіться готовність парку й вартість години, не лише таблицю ТТХ. Машина, яка стоїть на землі через покриття, переваги в повітрі не дає.
Якщо потрібні першоджерела, а не перекази — закон Public Law 105-56 і щорічні огляди сили винищувальної авіації Конгресу США (зокрема матеріали CRS щодо нижньої межі парку F-22). Цифри вартості години беріть з GAO, а не з рекламних карток виробника.
