1 жовтня ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер повідомив про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана. У дописі він одразу наголосив, що отримана інформація потребує додаткової перевірки. За версією його співрозмовника, Штілерман нібито дістав легке поранення, один з охоронців загинув, а нападників ліквідували.
Саме ці деталі швидко розійшлися українськими медіа та соцмережами. Сам конструктор написав у соцмережі X: «Чутки про мою загибель, або загибель моїх охоронців трохи перебільшені». Відповідь спростувала повідомлення про його смерть і загибель охоронців, однак прямо на питання, чи був напад або спроба нападу, він тоді не відповів.
Представники Fire Point у коментарі назвали поширені в соцмережах повідомлення про замах вигадкою. Станом на другу половину дня 1 жовтня офіційного підтвердження нападу немає. Інформацію про замах не підтвердили двоє співрозмовників, а в правоохоронних органах повідомили про відсутність зареєстрованого відповідного злочину.
Штілерман є співвласником і головним конструктором Fire Point, яка працює над українськими ударними системами. Компанію пов’язують із виробництвом далекобійних дронів FP-1 і FP-2, а також крилатої ракети FP-5 «Фламінго». Саме «Фламінго» останніми місяцями став одним із найбільш обговорюваних українських оборонних проєктів.
Раніше Штілерман заявляв, що восени можуть розпочатися перші бойові застосування української балістичної зброї по цілях на території Росії, якщо випробування двигунів та тестові польоти пройдуть успішно. Після завершення випробувань ракети мають передати військовим, які вже визначатимуть пріоритетні цілі. У вересні СБУ повідомляла про затримання підозрюваної, яку, за версією слідства, російські спецслужби могли готувати до вбивства одного з керівників громадської організації в Києві, а правоохоронці заявляли про викриття 19-річного підозрюваного, який нібито готував убивство активіста на Київщині. Ці справи розслідуються окремо і не доводять жодного зв’язку з повідомленнями про Штілермана.
Керівники та інженери українських оборонних компаній залишаються потенційно важливими цілями для російських спецслужб через роботу над далекобійною зброєю. Сам цей факт не є доказом того, що конкретний замах на Штілермана справді був.
