За логами міської системи сповіщення повітряна тривога в Києві в ніч з 28 на 29 листопада 2025 року тривала 10 годин 31 хвилину: сигнал увімкнули близько 22:55–22:56, відбій оголосили о 09:27. Саме цю хвилю багато зведень називають найдовшою за війну. У відкритій статистиці «Київ Цифровий», яку зводив Главком, довші безперервні інтервали вже були: 31 травня 2022 року — 39 годин 35 хвилин, 26 травня 2022-го — 21 година 19 хвилин.
Розбіжність не означає, що одна з цифр вигадана. У 2022-му відбій інколи затримували на багато годин, тож лічильник сигналу йшов без паузи. Пізніше медіа частіше рахують «антирекорд» уже після того, як цикли «тривога — відбій» стали коротшими й регулярнішими. Для побуту важливіше інше: остання масштабна комбінована атака з перевіреними наслідками — саме ніч 28–29 листопада 2025-го.
Нижче — чеклист перевірок: як звірити тривалість, райони, роботу служб і адресу укриття з документом, а не з переказом у стрічці. Ним варто користуватись під час наступного довгого сигналу і наступного ранку, коли з’являються перші підсумки ДСНС і енергетиків.
Рекордна тривалість сигналу
Офіційна тривалість «рекордної» сучасної хвилі складається з двох міток: часу ввімкнення сирени й часу відбою. За зведеннями системи сповіщення старт фіксували як 22:55 або 22:56 28 листопада, фініш — 09:27 29 листопада. Різниця в одній хвилині на старті дає розбіжність 10 год 31 хв проти 10 год 32 хв. Це не «майже 12 годин» і не «ціла доба»: це конкретний нічний цикл під комбіновану загрозу ракет і ударних БпЛА.
Число 10 годин 31 хвилина зсередини виглядає так. Від 22:56 до півночі минає 1 год 4 хв, від півночі до 09:27 — ще 9 год 27 хв, разом 10 год 31 хв, або 631 хвилина. Попередній часто цитований максимум — ніч з 7 на 8 листопада 2024 року, 9 год 56–57 хв, тобто близько 596 хвилин. Різниця — приблизно 35 хвилин. Лічильник змінює не кількість вибухів, а момент, коли служби знімають сигнал: кілька хвиль дронів під одним «ввімкненим» статусом зливаються в одну тривалу тривогу.
Це схоже на таксометр: лічильник стартує з увімкненням «прапорця» і не зупиняється між окремими прильотами. Аналогія ламається після 6 вересня 2026 року, коли в столиці запрацювало диференційоване оповіщення: рівень загрози може змінитися з жовтого на червоний без нового повного циклу сирени, тож «одна тривога» і «одна доба під сиреною» — уже різні речі.
Коротко. Найдовший зафіксований інтервал у міських логах — травень 2022-го. Найдовша перевірена масштабна атака останніх сезонів із поіменними районами й підсумком ДСНС — 28–29 листопада 2025-го, 10 год 31 хв.
| Дата відбою | Тривалість | Що фіксували служби |
|---|---|---|
| 31.05.2022 | 39 год 35 хв | Безперервний сигнал у логах «Київ Цифровий» |
| 26.05.2022 | 21 год 19 хв | Другий за довжиною інтервал у тих самих логах |
| 29.11.2025 | 10 год 31 хв | Комбінована атака; підсумок ДСНС того ж дня |
| 27.12.2025 | 9 год 53 хв | Один із найдовших циклів кінця 2025-го |
| 08.11.2024 | 9 год 56–57 хв | Попередній «антирекорд» після 2022 року |
Джерела: зведення «Київ Цифровий» у публікації Главкома від 24.02.2026; оперативні підсумки ДСНС України від 29.11.2025.
Райони з зафіксованими ураженнями
Під час тієї листопадової атаки пошкодження в місті фіксували не «по всьому Києву одразу», а точково. Київська міська військова адміністрація говорила про понад 17 локацій у семи районах. Окремо варто розвести два списки: де впали уламки чи горіли будинки — і де зникло світло через удар по мережах.
За оперативними зведеннями ДСНС і КМВА житлові будинки та прибудинкові території постраждали в Шевченківському, Солом’янському, Святошинському, Дніпровському, Дарницькому, Оболонському й Голосіївському районах. У Шевченківському горіли квартири 14-поверхівки на рівні 4–5 поверхів. У Солом’янському уламки пошкодили фасад 25-поверхівки з 1 по 3 поверх. У Святошинському влучання було в під’їзд триповерхівки; з-під завалів деблокували загиблого. У Дарницькому — падіння уламків на двоповерхівку, пожежа в дворі дев’ятиповерхівки. У Дніпровському — пожежа в будинку житлового комплексу.
Знеструмлення за заявою ДТЕК того ранку охопило частини шести районів: Оболонського, Солом’янського, Шевченківського, Подільського, Голосіївського та Святошинського. Подільський потрапив до переліку енергетиків, але не до ранкового списку «локацій з руйнуваннями». Пів мільйона споживачів без світла — це не «півмільйона зруйнованих квартир», а масштаб аварійного вимкнення після удару по мережі. До вечора того ж 29 листопада компанія повідомляла про повернення живлення для 420 тисяч родин; частина Голосіївського ще залишалась без електроенергії.
Робота служб під час атаки
Хронологію тієї ночі можна зібрати лише з міток служб, не з переказів. Сирену ввімкнули пізно ввечері 28 листопада. Удари й падіння уламків фіксували вночі та вранці 29-го. Відбій у місті — 09:27. Далі йшла вже не «тривога», а ліквідація: пожежі, розбір конструкцій, підрахунок постраждалих.
Станом на 18:00 29 листопада ДСНС України закрила роботи на місцях і зафіксувала остаточні на той момент цифри: 2 загиблих, 38 постраждалих, серед них одна дитина; психологи служби надали допомогу 50 людям. До ліквідації залучили 360 рятувальників і 74 одиниці техніки. Окремі вечірні зведення міської влади пізніше додали третю смерть: 2 грудня в лікарні помер чоловік, який був у тяжкому стані. Це вже не тривалість сирени, а медичний підсумок після відбою.
Енергетики виїжджали на пошкоджені ділянки вранці, щойно дозволяла безпека. Тепло в частині Оболонського, Шевченківського, Подільського, Солом’янського та Святошинського районів сідало слідом за електрикою: насоси й теплопункти без живлення не тримають тиск. Якщо звіряти адреси зі списком відключень наступного дня, розбіжність «світла немає, а в зведенні район не названий» трапляється там, де вимкнули не будинок, а фідер.
Важливо. Тривалість тривоги й кількість уражень — різні величини. Сирена може стояти 10 годин без жодного прильоту в конкретний квартал; коротший сигнал інколи супроводжує більше локацій. Для перевірки потрібні обидва документи: час відбою і вечірнє зведення ДСНС.
Офіційний список укриттів
Під час наступної довгої повітряної тривоги адреса укриття береться не з пам’яті й не з застарілої копії карти 2022 року. Актуальний шар — інтерактивна мапа на порталі Києва та розділ укриттів у застосунку «Київ Цифровий». Перелік для людей із порушеннями зору міська влада оновлювала 1 вересня 2026 року. Стара шар-карта на базі стороннього сервісу з літа 2023-го не ведеться.
- Відкрити мапу захисних споруд на порталі Києва або в «Київ Цифровий» і знайти об’єкт за адресою, не за назвою ЖК.
- Перевірити тип споруди, режим доступу й позначку доступності для маломобільних; підвал школи «лише для учасників освітнього процесу» під нічний сигнал не замінює громадське укриття.
- Звірити, що об’єкт є в наборі відкритих даних Києва про фонд захисних споруд, а не лише в дописі ОСББ.
- Для області — окремий шар на сайті Київської ОВА та державна система обліку фонду захисних споруд, не міська мапа.
Пропуск цієї перевірки дає типову ранкову картину: людина стоїть біля зачинених дверей підвалу, який у реєстрі значиться як укриття, але ключ у консьєржа, режим — «після 08:00» або «тільки для мешканців». За відповіддю КМДА на запити 2026 року в місті обліковують понад 4,3 тисячі об’єктів фонду цивільного захисту місткістю близько 2,18 млн осіб. Це облікова ємність, а не гарантія, що найближчі двері відчиняться о 23-й.
Перевірено документом
Точні цифри тієї листопадової ночі тримаються на трьох текстах служб, а не на переказі. Оперативне зведення ДСНС України «Київ. Оперативна інформація щодо ворожого обстрілу» від 29.11.2025 станом на 18:00 називає 2 загиблих, 38 постраждалих і склад сил: 360 рятувальників, 74 одиниці техніки. Повідомлення ДТЕК того ж ранку фіксує знеструмлення частини Оболонського, Солом’янського, Шевченківського, Подільського, Голосіївського та Святошинського районів; вечірнє — повернення світла 420 тисячам родин.
Для правил 2026 року окремий документ — рішення Ради оборони міста Києва від 7 вересня 2026 року (набуття чинності з 00:00 10 вересня) разом із запровадженням диференційованого оповіщення з 6 вересня: жовтий рівень «дронова небезпека» і червоний — «масована дронова», «ракетна» або «ракетно-дронова» загроза. Саме ці тексти, а не скриншот чату, задають, коли сирена вважається знятою і який режим мають транспорт і укриття.
Приклад. Якщо в стрічці написано «тривога стояла пів доби», а в логу відбій о 09:27 після старту о 22:56, перевірена тривалість — 10 год 31 хв. Усе, що понад це, є або сумою кількох окремих сигналів за добу, або оцінкою «як довго не спалось».
Що робити далі
Якщо потрібно з’ясувати, скільки саме тривав останній довгий сигнал у будинку, звіряють час увімкнення й відбою в офіційному застосунку оповіщення або в каналі КМВА — це займає кілька хвилин після відбою і не потребує витрат.
Якщо в будинку після відбою немає світла чи тепла, наступна точка — карта відключень ДТЕК і вечірнє зведення ДСНС за конкретну дату, а не загальна фраза «постраждав район». Відновлення після листопадової атаки для більшості з 500 тисяч споживачів зайняло той самий день; локальні фідери можуть стояти довше.
Якщо невідома адреса укриття в радіусі пішої доступності, її шукають у мапі порталу Києва або в «Київ Цифровий» до настання темряви, поки є зв’язок. Для області той самий крок роблять на шарі КОВА. Якщо кілька пунктів чеклиста не виконано — немає ні підтвердженого часу відбою, ні району в зведенні ДСНС, ні точки на офіційній мапі — орієнтир на наступну добу той самий: документ служби за датою, а не сума нічних повідомлень.
