Найпопулярніше прізвище в Україні за публічною картою поширення — Мельник. На ньому, за даними карти 2011–2013 років, 107 878 носіїв. Цифра не з реєстру ДРАЦС і не з останнього перепису: інтерактивна карта товариства «Рідні» зафіксована станом на 2011–2013 роки і свідомо не оновлювалася після повномасштабного вторгнення.
У 2024–2026 роках ті самі абсолютні числа передруковують десятки матеріалів. За цей час Міністерство юстиції оприлюднювало рейтинги імен новонароджених по регіонах, зокрема за I півріччя 2024 року, але відкритого загальнодержавного рейтингу прізвищ за актовими записами немає. Для Києва це дає розрив між «загальноукраїнським» топом і тим, що видно в столиці: у місті за тією ж базою Шевченків більше, ніж Мельників.
Нижче — перевірені цифри зрізу, їх обмеження, відмінності Київщини від країни і те, де киянин може звірити прізвище самостійно, не сприймаючи застарілу карту як поточний облік населення.
Топ-10 прізвищ України за даними реєстрів
Окремого наказу ДРАЦС із рейтингом прізвищ станом на 2026 рік у відкритому доступі немає. Єдина зведена таблиця з абсолютними кількостями, яку масово цитують, — «100 найпоширеніших прізвищ України» на карті ridni.org. Перша десятка виглядає так.
| Місце | Прізвище | Носіїв |
|---|---|---|
| 1 | Мельник | 107 878 |
| 2 | Шевченко | 106 340 |
| 3 | Коваленко | 88 632 |
| 4 | Бондаренко | 88 133 |
| 5 | Бойко | 83 195 |
| 6 | Ткаченко | 82 270 |
| 7 | Кравченко | 75 456 |
| 8 | Ковальчук | 70 410 |
| 9 | Коваль | 62 232 |
| 10 | Олійник | 59 375 |
Джерело: карта прізвищ ridni.org, зріз 2011–2013 років.
Відрив між першим і другим місцем — 1 538 осіб. Далі сходинки рідшають: від третього до десятого місця розрив уже десятки тисяч. Окремі публікації 2025 року наводили інші порядки величин — близько 158 тисяч для Шевченка і 155 тисяч для Мельника. Це інший підрахунок, без тієї самої таблиці абсолютних значень; узгодити обидва ряди з одним реєстром ДРАЦС неможливо, бо такого відкритого ряду немає.
Коротко. У публічному топі країни за картою 2011–2013 років перше місце — Мельник (107 878), друге — Шевченко (106 340). Обидві цифри належать до цього зрізу, а не до обліку 2026-го.
Як збиралась статистика
Карта охоплює 876 тисяч прізвищ і прив’язує їх до тодішнього адміністративного поділу. Самі укладачі прямо пишуть: після переміщення понад 10 мільйонів людей карта лишається знімком довоєнного стану, нову версію обіцяють після перемоги. Це не вибірка Держстату і не витяг з Єдиного державного реєстру актів цивільного стану.
Органи ДРАЦС фіксують прізвище в актовому записі про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року № 2398-VI задає саме цю процедуру, але не зобов’язує публікувати рейтинг прізвищ. На практиці Департамент державної реєстрації Мін’юсту періодично викладає статистику імен, а не прізвищ — як у добірці за I півріччя 2024 року в розрізі регіонів.
Наукові роботи з прізвищами як маркерами населення (зокрема вибірки харківських генетиків) показують ту саму пару лідерів: частота Мельника і Шевченка майже збігається, різниця в межах похибки вибірки. Абсолютні тисячи в таких статтях не завжди збігаються з картою «Рідних», бо беруться з інших масивів — телефонних і адресних баз свого часу.
Важливо. Опублікованого загального рейтингу прізвищ України за реєстрами ДРАЦС у відкритому доступі досі немає. Усі «топ-10» у мережі зводяться до однієї карти 2011–2013 років або до її передруків.
Обмеження даних такі. Зріз не бачить внутрішньо переміщених і тих, хто виїхав після 2022 року. Жіночі форми на -а (Іванова) враховані окремо від чоловічих. Варіанти на кшталт Мельник / Мельников / Мельниченко у таблиці не зведені в одну клітинку. Київські районні відділи ДРАЦС ведуть поточний облік, але не віддають його як відкритий рейтинг по місту.
Географія прізвищ у Києві та області
Загальноукраїнський лідер і столичний лідер не збігаються. За тією ж картою в Києві 7 940 Шевченків і 6 587 Мельників. Далі в міських зведеннях ідуть Вінниця (2 385 Мельників) і Львів (близько 2 170–2 265 залежно від передруку). Для Шевченка після Києва в тій базі — Харків (4 971) і Дніпро (3 993).
По Київській області окремого звіту ДРАЦС немає. Зведення міжнародної бази Forebears, зібране з відкритих масивів того ж покоління, ставить на область інший порядок: Шевченко — близько 8 774 носії, Коваленко — 8 160, Ткаченко — 7 120, Бондаренко — 6 848. Мельник тут лише шостий (близько 5 848). Чотири перші позиції області — це прізвища на -енко, типові для центру й лівобережжя, а не «західний» Мельник, який тягне загальноукраїнську першість.
На практиці це видно в чергах і списках. У Броварах, Борисполі, Ірпені та Білій Церкві в адресних і шкільних переліках частіше спливають Шевченко, Коваленко, Ткаченко, ніж Мельник. Столиця змішує всі регіональні хвилі, тому локальний топ ближчий до середнього по країні, ніж топ окремого сільського району Київщини, але перше місце все одно не за Мельником.
Локальні відмінності столиці
Київська область у популяційних дослідженнях прізвищ має один із найближчих до середньоукраїнського індексів «типовості» набору. Це не «інший народ», а наслідок міграції до столиці з різних областей протягом десятиліть. Через це київський список одночасно схожий на національний і зміщений: Шевченко випереджає Мельника, а Коваленко й Ткаченко тримаються вище, ніж у західних областях.
Історія змін у топі прізвищ
Порівняти лідерів 2010-х і 2026-го за одним офіційним рядом не можна: другого ряду немає. Карта 2011–2013 уже ставила Мельника першим, Шевченка — другим, з мінімальним відривом. Те саме співвідношення повторюють матеріали 2024, 2025 і серпня 2026 року — не тому, що реєстр щороку підтверджував місця, а тому, що джерело не змінювали.
У 1990-х у публіцистиці частіше називали першим Шевченка. Частина пізніших текстів пише, що Мельник «посунув» його. На відкритих цифрах видно лише те, що на зрізі початку 2010-х Мельник уже був попереду на півтори тисячі осіб. Чи змінив війна 2022–2026 цей порядок у Києві — окреме питання без відповіді в ДРАЦС: переміщення йшло і в столицю, і з неї, а публічна карта заморожена.
Типовий випадок у міських відділах. Подружжя реєструє шлюб у Шевченківському чи Дарницькому відділі ДРАЦС, один із партнерів бере прізвище іншого. Актовий запис змінює прізвище в цей день, витяг можна отримати після державної реєстрації. На загальноукраїнську таблицю 2011–2013 це не впливає: локальний облік іде своїм ходом, відкритий рейтинг стоїть.
Найжорсткіше заперечення проти будь-якого «офіційного топа» звучить так: якщо цифри не з ДРАЦС, рейтинг не можна вважати державним фактом. Це справедливо. Державного відкритого рейтингу прізвищ немає. Те, що є, — дослідницька карта з датою і прямою засторогою авторів про 10 мільйонів переміщених. Підміняти її «даними Мін’юсту за 2026 рік» некоректно.
Перевірено документом
Опора матеріалу — інтерактивна карта поширення прізвищ ridni.org із формулюванням укладачів: «станом на 2011–2013 роки»; окремо зафіксовано, що карта лишається знімком довоєнного стану через внутрішні та зовнішні переселення. Правова рамка обліку — Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 1 липня 2010 року. Публічна статистика імен, а не прізвищ — інформація Департаменту державної реєстрації Мін’юсту щодо найпоширеніших імен за I півріччя 2024 року в розрізі регіонів.
Киянин, якому потрібна не «цікава таблиця», а власний запис, іде не на карту прізвищ, а по витяг про державну реєстрацію акта цивільного стану — через Дію або відділ ДРАЦС за місцем складення запису. Строк видачі витягу з реєстру — у межах послуг електронного кабінету або прийому відділу, не «після оновлення національного рейтингу»: такого рейтингу відомство не веде.
Приклад розрахунку на зрізі карти. 107 878 Мельників на тодішню чисельність населення країни дає орієнтовно 2–3 людини на тисячу, не «кожного сотого». У Києві 6 587 Мельників і 7 940 Шевченків — це міський, не обласний розподіл. Якщо шукати однофамільця в столиці за старою картою, логічніше починати з Шевченка. Якщо перевіряти власний актовий запис — з номера відділу ДРАЦС і дати реєстрації, а не з місця прізвища в топ-10.
