Національне військове меморіальне кладовище перестало бути лише проєктом на папері: 29 серпня 2025 року на ділянці біля села Віта-Поштова провели перший військовий церемоніал, а 30 травня 2025 року державна установа повідомила про завершення першого пускового комплексу першої черги. Старе уявлення, ніби комплексу ще немає або що він стоїть у Биківні, вже не збігається з документами й з фактом поховань.
Водночас «працює черга» і «збудовано меморіал на понад 260 гектарів» — різні твердження. Музейний комплекс, ритуальна будівля й решта черг лишаються складом об’єкта в законі, а не переліком уже зданих споруд. Окремо від розпорядження про місце стоїть суперечка про передачу великої лісової ділянки: постанова Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 320/25649/24 визнала незаконним розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року.
Нижче — чеклист для родини, яка готує звернення про поховання, і для мешканця Київщини, який звіряє новину про «відкриття комплексу» з актом. Ним користуються до поїздки й до подання заяви, а не замість консультації державної установи.
Що передбачає проєкт меморіального кладовища
У статті 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» № 1102-IV Національне військове меморіальне кладовище визначене як об’єкт загальнодержавного значення на спеціально відведеній ділянці. До складу входять сектори військових поховань, музейний комплекс, ритуальна будівля та інші споруди, потрібні для почесних поховань. Об’єкт є державною власністю, стоїть на землях державної власності і не підлягає приватизації чи передачі в оренду.
Оператор — державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» у сфері управління Міністерства у справах ветеранів, утворена в жовтні 2022 року. Почесні поховання й увічнення в музейному комплексі врегульовані постановою Кабінету Міністрів № 1109 від 30 вересня 2022 року, зі змінами постановами № 816 від 12 липня 2024 року та № 580 від 21 травня 2025 року. Зразки намогильних споруд — хрест або плита із заокругленим верхом — затверджені постановою № 935 від 19 серпня 2022 року, редакція від 13 лютого 2026 року.
Поширена помилка виглядає як репост візуалізації з підписом, що музей, крематорій і церемоніальна площа вже приймають відвідувачів. Закінчується це поїздкою на будмайданчик наступних черг або на сектор поховань без експозиції. Правильно ділити перелік: сектори першої черги й частина колумбарію вже використані для поховань, а музейний комплекс і повний набір споруд лишаються нормою закону, доки установа не оприлюднить акт введення в експлуатацію саме цих будівель.
Де планують створити комплекс і що відомо про ділянку
Місце фіксує розпорядження Кабінету Міністрів № 236-р від 15 березня 2024 року: Гатненська сільська територіальна громада Фастівського району Київської області, дві ділянки. Кадастровий номер 3222481200:05:002:0457 — 258,7298 гектара, номер 3222481200:05:002:0458 — 7,9607 гектара. Разом це 266,6905 гектара. Адреса кладовища на сайті установи — село Віта-Поштова, вулиця Звенигородська, 212. Варіант у Биківні, який розглядали навесні 2023 року, цим розпорядженням не затверджений.
Перед тим як повторювати площу «понад 265 гектарів» як уже передану землю, варто звірити три речі:
- чи в кадастрі за ділянкою 3222481200:05:002:0457 досі зазначене цільове призначення під кладовище і користувач — державна установа;
- чи постанова Верховного Суду від 29 січня 2026 року стосується саме цієї ділянки, а не меншої 7,9607 гектара;
- чи перша черга, де вже є поховання, збігається з межами ділянки, передачу якої суд визнав протиправною.
Суд залишив у силі висновок, що спрощений порядок для цього кладовища не дозволяє змінювати цільове призначення земель природно-заповідного фонду: Мархалівський ліс входить до Смарагдової мережі. Розпорядження № 236-р про місце при цьому не скасоване. Плутати ці два акти означає або оголосити кладовище «ліквідованим», або вважати весь лісовий масив безспірно переданим. Жоден з цих висновків із двох документів не випливає.
Які рішення підтверджують плани та етапи створення
Ланцюжок актів довший за одну новину про «старт будівництва». Експериментальне проєктування на території Гатненської громади уряд погодив постановою № 870 від 19 серпня 2023 року, зі строком до 30 липня 2025 року. Закон № 3505-IX від 8 грудня 2023 року, підписаний 28 грудня і чинний з 4 січня 2024 року, передав визначення місця Кабінету Міністрів і спростив частину земельних процедур. Далі — розпорядження № 236-р.
| Акт | Дата | Що саме фіксує |
|---|---|---|
| Постанова КМУ № 870 | 19.08.2023 | Експериментальне проєктування в Гатненській громаді |
| Закон № 3505-IX | 08.12.2023 | Будівництво й експлуатація, місце визначає уряд |
| Розпорядження КМУ № 236-р | 15.03.2024 | Дві ділянки, 258,7298 га і 7,9607 га |
| Розпорядження КОВА № 275 | 14.03.2024 | Передачу ділянки 258,7298 га суд визнав протиправною |
| Закон № 4869-IX | 30.04.2026 | Зміна правила щодо непогашеної судимості |
Джерело: Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, постанова Верховного Суду у справі № 320/25649/24; тексти станом на 2024–2026 роки.
Перевірено документом: розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 236-р визначає місце — Гатненська громада, ділянки 3222481200:05:002:0457 і 3222481200:05:002:0458. Передачу більшої ділянки окремим розпорядженням Київської ОВА № 275 від 14 березня 2024 року скасувала постанова Верховного Суду від 29 січня 2026 року.
Перший пусковий комплекс першої черги установа назвала завершеним 30 травня 2025 року. За перші дванадцять місяців від церемоніалу 29 серпня 2025 року, за даними установи, які навів Інтерфакс-Україна, провели 495 поховань: 164 — загиблих і померлих, які мають право на це кладовище, з них 17 урн у нішах колумбарію, і 331 — невпізнаних тіл. Шість ексгумацій за той самий рік показують, що сектор уже працює як діючий цвинтар, а не як макет.
Земельний статус тут схожий на дозвіл поставити кіоск на краю ринку, коли договір на весь павільйон пізніше визнали недійсним: кілька прилавків уже торгують, але це не доводить права на всю площу. Аналогія ламається там, де в землі вже є могили: скасування передачі лісового масиву не дорівнює автоматичному перенесенню поховань, і жодне з відкритих рішень такого перенесення не наказує.
Важливо: шість черг і понад 120 тисяч місць — розрахункова місткість комплексу з матеріалів установи, а не звіт про зданий об’єкт. Крематорій у другій черзі восени 2025 року ще зводили; на жовтень 2026 року окремого акта про введення музею чи крематорію в публічному реєстрі документів установи немає.
Хто може бути похований на кладовищі
Коло осіб задає стаття 15-1 Закону № 1102-IV: загиблі й померлі, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, виконували службові обов’язки та присягу. До переліку входять військовослужбовці сил безпеки й оборони, поліцейські, частина осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій у визначених законом випадках. Невпізнані тіла військовослужбовців і поліцейських, загиблих внаслідок збройної агресії, ховають за статтею 15-2 і постановою № 1466 від 20 грудня 2024 року — труною в могилі, з подальшим перепохованням, якщо особу встановлять.
Перед зверненням родина може перевірити умови, а не статус «героя» в побутовому сенсі:
- чи особа входить до частини першої статті 15-1 у чинній редакції, а не лише до загального статусу учасника бойових дій;
- чи судимість за умисний злочин на день смерті погашена або знята; після закону № 4869-IX від 30 квітня 2026 року випадок із непогашеною судимістю розглядає комісія при Мінветеранів, а не відхиляє автоматично канцелярія;
- чи йдеться про поховання, перепоховання борця за незалежність у XX столітті за постановою № 678 від 11 червня 2025 року, чи про кенотаф для особи, яку суд оголосив померлою;
- чи заяву подають не пізніше ніж за три робочі дні до дати, як вимагає Порядок за постановою № 1109.
Пропуск пункту про редакцію статті закінчується відмовою вже після приїзду труни або, навпаки, відмовою від звернення через стару заборону, яку закон № 4869-IX змінив. Текст статті на zakon.rada.gov.ua і пам’ятка на nmmc.gov.ua розходяться, якщо дивитися скріншот річної давнини: звіряти треба дату редакції, а не заголовок новини.
Що варто перевірити перед зверненням чи поїздкою
Статус комплексу змінюється чергами й судовими актами, тому відповідь «відкрито» без дати нічого не пояснює. Нижче — запитання, з якими до установи йдуть частіше, ніж із проханням надіслати ескіз.
Чи приймають уже поховання
Так, від 29 серпня 2025 року. За рік установа зафіксувала 495 поховань, тож сектор першої черги не є зачиненим майданчиком. Запис і військовий церемоніал узгоджують через державну установу, а не через сільську раду Гатного.
Чи можна приїхати оглянути музей
Музейний комплекс входить до визначення в законі, але публічного підтвердження, що експозиційна будівля введена в експлуатацію, станом на осінь 2026 року немає. Поїздка «на музей» без уточнення в установі веде на сектор поховань і будівельний контур наступних черг.
Чи суд закрив кладовище
Ні. Постанова від 29 січня 2026 року визнала протиправними передачу і зміну цільового призначення ділянки 258,7298 гектара. Поховання після цієї дати тривали: з 495 за перший рік частина припала на місяці після рішення суду. Наслідки для меж наступних черг установа має пояснити окремо від факту вже здійснених поховань.
Кого не поховають за одним лише бажанням родини
Осіб поза статтею 15-1. Перепоховання з інших кладовищ обмежене: Герої України з орденом «Золота Зірка», врученим із 2014 року, і загиблі на тимчасово окупованих територіях після деокупації виведені в окремий режим, решті пам’ять можуть увічнити табличкою в музейному комплексі, а не могилою тут. Цивільну особу без визначеного законом статусу на цей цвинтар не оформлюють.
Якщо кілька пунктів чеклиста не сходяться — кадастр не показує установу користувачем, редакція статті 15-1 старша за 30 квітня 2026 року, а в новині музей уже «відкритий», — звернення не відкладають «на потім» і не везуть тіло без узгодження. Письмово фіксують розбіжність: номер акта, кадастровий номер, дата редакції закону. Установа відповідає за адресою для листування в Києві, вулиця Павлівська, 29, і за телефоном, оприлюдненим на nmmc.gov.ua. Сільська рада місце під це кладовище не розподіляє.
Типова ситуація виглядає так. Родина військового, який загинув у січні 2026 року і мав непогашену судимість за умисний злочин, у травні читає стару пам’ятку й не подає заяву. Після закону № 4869-IX від 30 квітня 2026 року той самий випадок іде на комісію при Мінветеранів, а не відсіюється формулою статті в редакції до цієї дати. Заява все одно має надійти не пізніше ніж за три робочі дні до бажаної дати, поховання — не раніше ніж через 24 години після смерті, могила — завдовжки щонайменше 2 метри, завширшки 1 метр і завглибшки не менше 1,5 метра до кришки труни, як у Порядку за постановою № 1109. Урна в землю за глибиною не нормується; 17 урн за перший рік уже стоять у колумбарії, тож цей спосіб не є теоретичним.
Для мешканця громади перевірка коротша. Розпорядження № 236-р лишається актом про місце. Постанова суду від 29 січня 2026 року лишається актом про незаконність передачі 258,7298 гектара. Перша черга з похованнями від 29 серпня 2025 року лишається фактом експлуатації, а не обіцянкою. Три формулювання не замінюють одне одного, і саме в цьому розриві зазвичай губиться новина про «готовий національний меморіал».
