Після рішення Верховного суду Нідерландів від 9 червня 2023 року й повернення колекції до Києва в листопаді 2023-го назва «скіфське золото» знову стоїть у розкладі столичних музеїв. З 5 липня 2024 року в Скарбниці Національного музею історії України на території Києво-Печерської лаври працює експозиція «Скарби Криму. Повернення». На сайті музею строк показу зазначено до 18 серпня 2026 року, далі формат залежить від рішення установи.
Старі уявлення вже не працюють. Скіфське золото — це не лише пектораль із Товстої Могили, яку кияни звикли бачити в Лаврі. Йдеться про окрему мандрівну виставку 2013–2014 років: кількасот предметів із шести українських музеїв, які спочатку показали в Бонні, потім в Амстердамі. Частина речей із Києва повернулася вже у вересні 2014-го. Кримська частина затрималася в Нідерландах майже на десять років.
Послідовність етапів тут має практичне значення. Кожен етап мав свій договір, строк і місце зберігання. Якщо змішати дати Бонна й Амстердама або сплутати монети НБУ з музейними оригіналами, легко промахнутися з тим, що саме можна побачити в Києві сьогодні.
Початок експедиції в Бонні
Офіційний архів LVR-LandesMuseum Bonn фіксує показ з 4 липня 2013-го до 19 січня 2014-го. Назва в Німеччині звучала так: «Крим. Золотий острів у Чорному морі. Греки — скіфи — готи». Організатор — Рейнський крайовий музей у Бонні. Підготовку вели разом з Інститутом археології НАН України в Сімферополі та кафедрою первісної й ранньої археології Боннського університету. Шirmherrschaft взяли на себе тодішня прем’єрка землі Північний Рейн-Вестфалія Ганнелоре Крафт і посол України в Німеччині Павло Клімкін.
Склад першої експозиції
Колекцію зібрали з фондів Музею історичних коштовностей України в Києві, Одеського археологічного музею та чотирьох кримських закладів: Центрального музею Тавриди, Керченського історико-культурного заповідника, Бахчисарайського заповідника й «Херсонеса Таврійського». Хронологічна рамка — від античності до раннього середньовіччя. У залах були золоті прикраси пізніх скіфів і сарматів, зброя, побутові речі, китайські лакові скриньки з могильника Усть-Альма. Частину предметів у Європі показували вперше. За час боннського показу виставку відвідали понад 53 тисячі людей.
На цьому етапі потрібні були договори позики й гарантійні листи. Угоди з європейськими музеями підписали навесні 2013 року, ще до вивезення речей. Строк боннського показу був жорсткий: після 19 січня 2014-го колекцію мали пакувати й везти далі, а не залишати в Німеччині.
Коротко. Перша публічна зупинка — Бонн, 4 липня 2013 — 19 січня 2014. Організатор — Рейнський крайовий музей. Склад — фонди шести українських музеїв, серед них київська Скарбниця.
Маршрут від Німеччини до Нідерландів
Друга зупинка — археологічний музей Алларда Пірсона при Амстердамському університеті. Показ відкрили 6–7 лютого 2014 року під назвою «Крим. Золото і таємниці Чорного моря». За першим контрактом експозиція мала завершитися 28 травня 2014-го. Через інтерес публіки сторони погодили продовження до 31 серпня 2014 року. Додаткові угоди кримські музеї підписали в день амстердамського відкриття.
Між двома містами був короткий технічний інтервал: пакування в Бонні після 19 січня, перевезення й монтаж у лютому. Ці етапи наклалися на зміну політичної ситуації в Україні. Після 31 серпня 2014-го київська частина — 19 експонатів, 22 одиниці зберігання, страхова оцінка 11,5 млн євро — повернулася до Скарбниці в Лаврі вже на початку вересня. 565 експонатів із кримських музеїв залишилися на зберіганні в Амстердамі до кінця судового спору.
| Етап | Місце | Строки |
|---|---|---|
| Перший показ | LVR-LandesMuseum, Бонн | 4.07.2013 — 19.01.2014 |
| Другий показ | Музей Алларда Пірсона, Амстердам | 7.02.2014 — 31.08.2014 |
| Повернення київських речей | Скарбниця НМІУ, Київ | вересень 2014 |
| Рішення окружного суду | Амстердам | 14.12.2016 |
| Рішення апеляції | Амстердам | 26.10.2021 |
| Остаточне рішення | Верховний суд Нідерландів | 9.06.2023 |
| Передача колекції Україні | Київ | листопад 2023 |
Джерела: архів LVR-LandesMuseum Bonn; рішення судів Амстердама й Верховного суду Нідерландів 2016–2023.
Де етапи затягувалися, видно з таблиці. Судовий блок тривав довше за саму виставку: від позову кримських музеїв 19 листопада 2014-го до вердикту 9 червня 2023-го минуло майже дев’ять років. Верховний суд Нідерландів своїми словами підтвердив позицію нижчих інстанцій: предмети є частиною культурної спадщини держави Україна і мають бути передані їй, а не музеям на окупованій території.
Золоті монети серії НБУ
Окремо від музейного туру Національний банк карбував золоті пам’ятні монети номіналом 2 гривні серії «Найменша золота монета». Це не експонати виставки, а офіційні платіжні знаки з відтвореними образами скіфських виробів. Метал — золото 999,9 проби, маса 1,24 г, діаметр 13,92 мм, гурт гладкий, якість «спеціальний анциркулейтед».
22 лютого 2008 року в обіг увійшла монета з пластиною-аплікацією IV століття до н. е. у вигляді змієногої богині Апі. 24 грудня 2009-го — «Скіфське золото. Кабан» за фігуркою з кургану Хомина Могила біля села Нагірне на Дніпропетровщині. 30 червня 2011-го — «Скіфське золото. Олень» за золотою пластиною VII–VI століть до н. е. з кургану біля села Синявка Черкаської області. Тираж кожної з трьох — 10 000 штук. Ще раніше, 26 квітня 2005-го, вийшла монета «Скіфське золото» з вершником із кургану Куль-Оба; її тираж — до 15 000 штук.
Перевірено документом. Лист Національного банку України від 21 грудня 2009 року № 11-311/5864-23649 увів в обіг монету «Скіфське золото. Кабан» з 24 грудня 2009-го: номінал 2 гривні, золото 999,9 проби, маса 1,24 г, діаметр 13,92 мм, тираж 10 000 штук.
Мета карбування — зафіксувати конкретні археологічні образи в державному грошовому знаку. Монети залишаються законним засобом платежу за номіналом, хоча на ринку 2026 року їхня ціна вимірюється вже тисячами гривень і залежить від проби золота та збереженості.
Артефакти й історична вага
Скіфське золото в музейному сенсі — це вироби з поховань степової знаті: нашивні пластини, гривни, оздоблення зброї, налобники коней, ритуальні фігурки тварин. Золото тримає тонкий рельєф і після двох тисяч років показує, як майстер різав контур оленя чи кабана, як комбінував грецький орнамент і степовий «звіриний стиль».
Оригінали з європейського туру — не вітринні копії. Серед київських речей, що повернулися 2014-го, були золотий шолом IV століття до н. е., меч і піхви, сарматські прикраси. Кримська частина, яку передали Україні в листопаді 2023-го, налічує 565 експонатів і понад дві тисячі одиниць зберігання: пізньоскіфські й сарматські прикраси, антична пластика, готські та гунські деталі вбрання, лакові скриньки.
Поширена помилка виглядає так: людина шукає на афіші «скіфське золото» й чекає пектораль із Товстої Могили або монету НБУ в музейній вітрині. Пектораль із цієї подорожі не виїжджала. Монета — окремий карб, не археологічний предмет. Правильний орієнтир — опис конкретної експозиції: «Крим. Золотий острів…» у 2013–2014 роках і «Скарби Криму. Повернення» в Лаврі з 2024-го.
Де побачити спадщину сьогодні
Для киянина найближча адреса — Скарбниця Національного музею історії України, вулиця Лаврська, 9, корпус 12 на території Києво-Печерської лаври (вхід через головну браму). Телефони довідки: (044) 280-13-96 і (093) 619-70-29. Режим, який музей публікував для цієї експозиції: щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Вхід за загальним квитком: 200 грн, пільговий — 100 грн.
Музеї, каталоги, монети
Постійна збірка скіфських виробів материкової України також зберігається в тій самій Скарбниці. Національний музей історії України на вулиці Володимирській, 2 періодично бере речі з філії на короткі покази; дати треба звіряти з афішею музею, бо графік змінюється.
- Скарбниця НМІУ, Лаврська, 9, корпус 12 — повернута колекція 2013–2014 років і київські фонди.
- НМІУ, Володимирська, 2 — змінні виставки з тієї ж збірки.
- Каталоги НБУ та інтернет-магазин банку — опис і, за наявності залишку, продаж монет серії.
Каталог боннської виставки 2013 року й нідерландське видання 2014-го фіксують склад експозиції на момент туру. Для перевірки дат монет достатньо листів НБУ в базі «Законодавство України».
Важливо. Квиток і години роботи Лаври й Скарбниці можуть розходитися в дні повітряної тривоги та при зміні пропускного режиму заповідника. Перед виходом варто звірити день тижня: понеділок у Скарбниці вихідний.
Практичний маршрут на один день виглядає так. У вівторок–неділю до 17:00 взяти квиток у касі Скарбниці (200 грн або 100 грн пільговий), пройти експозицію «Скарби Криму. Повернення» й за потреби основну залу з золотом степових курганів. Якщо потрібні саме монети, а не археологія, наступна точка — каталог НБУ: монета «Олень» введена 30 червня 2011-го, тираж 10 000, маса 1,24 г золота 999,9 проби. Це два різні об’єкти з однією назвою; плутати їх не варто, якщо планувати візит за годинами роботи, а не за загальним словом «золото».
