Київський державний завод «Буревісник» на вулиці Здолбунівській, 2, понад десять років не веде промислового виробництва. Станом на вересень 2026 року юридична особа перебуває в стані припинення, а єдиний майновий комплекс готують до продажу.
Під назвою в довідниках досі фігурують морські радіолокаційні станції, апарати штучної вентиляції легень і «графік роботи до 18:00». За відкритими реєстрами й судовими актами це вже не діючий цех, а майновий комплекс у Дарницькому районі між Позняками і Березняками, від якого відключали світло й воду ще до повномасштабної війни.
Від відповіді «завод є» до відповіді «що з нього можна чекати» відстань велика. Результат залежить не від вивіски, а від статусу в Єдиному державному реєстрі, наказу про приватизацію та фактичного стану комунікацій на території.
Підприємство і адреса
Повна назва в реєстрі — державне підприємство «Київський державний завод „Буревісник“», код ЄДРПОУ 14312358. Юридична адреса незмінна: 02081, Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 2. Статутний капітал записаний як 63 622 000 грн. Засновником тривалий час значився державний концерн «Укроборонпром».
Завод заснували 1967 року для складного морського приладобудування: радіолокаційних систем для суден і берегових постів. Пізніше номенклатуру розширили цивільною продукцією — апаратами ШВЛ, стерилізаторами, медичними меблями. У 1996–2002 роках тут модернізували станцію МР-244 «Екран» під назвою «Буревісник»; у 2006-му прикордонна служба закуповувала партію станцій «Буревісник-1».
Коротко. На карті Києва «Буревісник» — це проммайданчик на Здолбунівській, 2, а не працююча лінія збору радарів чи ШВЛ. Назва лишилася. Цикл виробництва — ні.
Комерційні каталоги ще в 2026 році копіюють старі картки: «87 працівників», субота в графіку, телефони приймальні. Такі рядки не підтверджуються ані виробничою статистикою, ані станом комунікацій на майданчику. Це повтор застарілого профілю, а не перевірка на місці.
Зупинка цехів
Серійне виробництво фактично згорнули після 2008 року, коли великі державні закупівлі медичної техніки припинилися, а борг за енергію накопичився. 30 листопада 2011 року Господарський суд міста Києва відкрив справу про банкрутство № 15/175-б за заявою підрозділу тодішнього «Київенерго». На кінець серпня 2011-го заборгованість із зарплати оцінювали в 16,8 млн грн.
Механізм далі був типовий для великих держпідприємств без замовлення: немає виручки — немає оплати мереж — мережі відключають — обладнання простоює — кваліфікація розсіюється. Це схоже на зупинений годинник із збереженим циферблатом: стрілки ще можна прочитати, але механізм уже не відліковує робочі зміни. Аналогія ламається на землі й корпусах: на відміну від годинника, ділянка й далі породжує оренду, борги й містобудівні плани.
У 2020 році, коли лікарням бракувало апаратів ШВЛ, ідея «відродити „Бриз“ на старому майданчику» знову спливла. За відкритими тогочасними матеріалами профільних агентств технічна документація виявилася неповною, а інженери конструкції — на пенсії або вже не на підприємстві. Це не доводить, що конструкцію неможливо відтворити взагалі. Це показує, що сам майданчик на Здолбунівській для швидкого серійного запуску вже не був готовим цехом.
Банкрутство і продаж комплексу
Справа про неплатоспроможність тягнулася роками й не означала автоматичного знесення корпусів. 16 лютого 2024 року Фонд державного майна України наказом № 305 ухвалив приватизувати єдиний майновий комплекс шляхом продажу на аукціоні з умовами. Після цього Господарський суд міста Києва 20 січня 2025 року закрив провадження у справі № 15/175-б: кодекс про банкрутство вимагає закривати таке провадження, якщо щодо державного підприємства прийнято рішення про приватизацію.
Перевірено документом. Наказ Фонду державного майна України від 16.02.2024 № 305 — рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП «Київський державний завод „Буревісник“» продажем на аукціоні з умовами. Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі № 15/175-б закрила банкрутство саме з цієї підстави.
У серпні 2026 року до ЄДР внесли запис про припинення юридичної особи внаслідок реорганізації. Керівником і головою комісії з припинення в картці значиться Віталій Ходзіцький. Окремо в липні 2026-го правоохоронці повідомили про підозри колишньому виконувачу обов’язків директора Олександру Плотнікову та підлеглим: за версією слідства, обладнання демонтували й здавали на брухт, а в деклараціях за 2024–2025 роки не відобразили майно. Це підозра, а не вирок; доведеність установлює суд.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1967 | Створення заводу морського приладобудування |
| 2008 | Фактичне згортання серійного випуску |
| 30.11.2011 | Відкрито справу про банкрутство № 15/175-б |
| 16.02.2024 | Наказ ФДМУ № 305 про приватизацію комплексу |
| 20.01.2025 | Суд закрив провадження про банкрутство |
| 19–20.08.2026 | У ЄДР — стан припинення через реорганізацію |
Джерела: Єдиний державний реєстр юридичних осіб (витяги 2026 року), наказ Фонду державного майна України від 16.02.2024 № 305, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі № 15/175-б.
Територія й детальний план
Для сусідніх кварталів важливіший не історичний профіль ОПК, а земля. У липні 2017 року Київська міська рада рішенням № 691/2853 затвердила детальний план території в районі Дніпровської набережної, вулиці Здолбунівської та проспекту Петра Григоренка. У публічних описах цього ДПТ ідеться про перебудову простору між Позняками і Березняками на площі близько 226 га, і майданчик заводу входить до цього контуру.
ДПТ — не дозвіл на конкретний будинок і не графік відселення. Це рамка майбутнього використання: житло, громадська забудова, мережі. Поки комплекс державний і готується до аукціону, нове будівництво «від заводу» саме по собі не стартує. Після зміни власника вирішальними стануть умови продажу, містобудівні обмеження й окремі дозволи, а не сам факт старої вивіски.
На балансі комплексу залишаються корпуси, які Фонд розглядає також через оренду — зі строком не довше за дату переходу права власності до покупця. У службових матеріалах 2025–2026 років фігурують заяви на приміщення в корпусах на тій самій адресі. Оренда окремих залів не дорівнює відновленню радіолокаційного чи медичного виробництва.
Практичний зміст для киян
Шукати тут вакансію токаря чи складальника ШВЛ — хибна ставка: серійного циклу немає. Оголошення «завод набирає» без перевірки ЄДР і стану мереж майже напевно стосуються охорони, прибирання чи орендаря в одному з корпусів.
На самій території роками фіксували відключені електро- і водопостачання, відсутність опалення. Це не графік ДТЕК для сусіднього житлового будинку. Це стан конкретного проммайданчика. Скарги на світло й воду в оселях Позняків і Березняків треба звіряти з графіками оператора мереж і адресною прив’язкою, а не з назвою сусіднього заводу.
- Юридичний статус — ЄДР за кодом 14312358, а не сторінка в каталозі фірм.
- Майбутнє ділянки — наказ ФДМУ № 305, умови аукціону і ДПТ за рішенням Київради № 691/2853, а не чутки про «скоро житловий квартал».
- Безпека периметра — питання балансоутримувача й охорони об’єкта, а не служби 1551 як такої.
Три пункти вище закривають типові побутові запити: робота, забудова, «чи не аварійний це об’єкт під вікнами». Решта — уже до конкретної ухвали суду або лота в системі продажу державного майна.
Важливо. Найсильніший аргумент проти продажу звучить так: майданчик стратегічний, його треба зберегти під радари й ШВЛ. Факт інший. Серійний випуск стоїть більше десятиліття, комунікації обривали, частину обладнання, за матеріалами слідства 2026 року, вже зрізали. Збережена юрособа не замінює збереженої технології.
Помилкові уявлення
Перше: «завод стратегічний, отже його не можна продати». Стратегічний статус за постановою Кабінету Міністрів від 04.03.2015 № 83 обмежує окремі рішення, але не скасовує вже виданий наказ ФДМУ № 305 і подальші реєстрові дії 2026 року. Поки лот не знято окремим актом, підготовка до аукціону залишається юридичним фактом.
Друге: «там знову збиратимуть апарати ШВЛ, як під епідемію грипу кінця 2000-х». Тоді державне замовлення справді було. Після розриву розрахунків і кредитного навісу лінія не відновилася в промисловому масштабі. Без конструкторської документації, постачання комплектуючих і працюючих мереж корпус на Здолбунівській — склад цегли, а не медвиробництво.
Третє: «банкрутство вже «з’їло» землю, тож ділянка нічия». Провадження закрили саме тому, що держава вирішила продавати комплекс цілим. Земля й будівлі не зависають у повітрі між судом і аукціоном: ними розпоряджається визначений орган приватизації до переходу права власності.
Практичне правило одне: будь-яке твердження про «Буревісник» звіряти з трьома номерами — ЄДРПОУ 14312358, наказ ФДМУ № 305 і рішення Київради № 691/2853. Якщо факту немає в цих документах або в ухвалі суду у справі № 15/175-б, це поки що припущення.
Застереження прямолінійне. Цей огляд фіксує статус підприємства й території на вересень 2026 року. Дата аукціону, стартова ціна лота, зміна цільового призначення ділянки чи вирок у кримінальній справі щодо екскерівництва можуть з’явитися пізніше й змінити наслідки для сусідніх вулиць. Без нового акта планувати переїзд, купівлю квартири «біля заводу» чи працевлаштування на старий КВЕД рано.
